Провадження № 1-кп/537/31/2025
Справа № 537/3421/24
14.01.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі
uоловуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук кримінальне провадження, що зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за 08.04.2024 року за №12024170530000231, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, не одружений, має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.125 КК України,
26.11.2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи за межами району виконання бойових завдань на околицях населенного пункту Вільне Покровського району Донецької області, знайошов, чим придбав, ручну осколкову наступальну гранату М67, споряджену в середині дистанційним запалом М213, яку зберігав при собі, а в подальшому привіз до м. Кременчука Полтавської області, тобто діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел у сфері незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, без передбаченого законом дозволу придбав, носив, зберігав корпус ручної осколкової наступальної гранати М67, спорядженої в середині, та дистанційний запал М213 без передбаченого законом дозволу. 25.04.2024 року працівники поліції провели огляд території приватного домоволодіння, що орендував ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , де виявили незаконне зберігання останнім без передбаченого законом дозволу вищевказаного вибухового пристрою.
Отже ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року «Про затведження Положення про дозвільну систему» та наказу МВС України №622 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчізняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», придбав, носив та зберігав вибухові прострої без передбаченого законом дозволу.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив криміналне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, незаконне придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Також 08.05.2024 року близько 12:30 год., на сходовій клітці другого поверху четвертого під'їзду поряд з квартирою АДРЕСА_3 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_6 . Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до ОСОБА_6 , яка перебувала у вертикальному положенні, та лівою рукою стиснутою у кулак наніс один удар в область обличчя з правого боку. Чим заподіяв ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження у виді синця в ділянці правої щоки.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.01.2025 року кримінальне провадження №12024170530000231 від 08.04.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України, - закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.125 КК України, за обставин, наведених в обвинувальному акті. Повідомив, що щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.
Згідно ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд при встановлені фактичних обставин справи за клопотанням прокурора, з яким погодився обвинувачений обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
Вина обвинуваченого підтверджується його особистими поясненнями в істинності та добровільності яких сумнівів у суду не виникає. А тому суд вважає вину обвинуваченого доведеною.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення: 1) ч.1 ст.263 КК України - незаконне придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; 2) ч.1 ст.125 КК України - умисне заподіяння легкого тілесногоушкодження.
В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопоршуення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
В ст.17 Закону Українивід 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Бакланов протии Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен протии Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов протии Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючі принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи.
Потерпіла ОСОБА_6 подала суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, не має постійного місця роботи, не перебуває під диспансерним або консультативним наглядом в психоневрологічному чи наркологічному диспансері, проходив службу у ВСУ, що безумовно вплинуло на його особистість та сприйняття реалій життя.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, - не встановлено.
Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , - щире каяття, активнее сприяння розкриттю кримінальних правопорушень,
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У наведених випадках суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання: 1) за ч.1 ст.263 КК України мінімальне покарання в межах санкції закону за вчинене ним кримінальне правопорушення, тобто 3 роки позбавлення волі; 2) за ч.1 ст.125 КК України - штраф п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупності кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, тобто 3 роки позбавлення волі.
Враховуючи особу обвинуваченого, наведені вище обставини даної справи, позицію прокурора в дебатах, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладанням обов'язків, визначених ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України.
Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити з дотриманням положень ст.100, ст.174 КПК України.
На підставі ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів Полтавського науково-дослідного центру МВС України в розмірі 2271,84 грн.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.06.2024 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід особисте зобов'язання з покладанням обов'язків на строк до 17.08.2024 року. В ході судового розгляду прокурор не подавав клопотання про продовження строку дії обов'язків при застосуванні запобіжного заходу. Проте ОСОБА_4 належним чином виконав свої процесуальні обов'язки, з'являвся до суду за викликом, не першкоджав встановленню істини у справі. А тому з врахованням процесуальної поведніки обвинуваченого, його особи та призначеного покарання, суд не вбачає в діях ОСОБА_4 ризиків, наведених у ст.177 КПК України, а тому відсутні підстави для застосування до нього запобіжних заходів з метою забезпечення виконання вироку.
Керуючисьст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.125 КК України.
ОСОБА_4 призначити покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України - штраф у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
- за ч.1 ст.263 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупності кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік.
Покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку обов'язки, встановлені п.1, п.2 ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази ковбасу салямі «Парміджано» 0,38 гр. 1 шт., майонез «Преміум» 300 гр. 1 шт., шоколад «Мілка малина» 1 шт., ковбасу «Махан» 0,075 гр. 3 шт., стейк ошийок «Глобино» 0,822 гр. 1 шт, перець чорний мелений ВВ 1 шт., морозиво супер шоколад 1 шт., цукерки «ППО» 0,275 гр., які передані на зберігання СмірновійТетяніСергіївні, - повернути власнику. Лазерний компакт-диск в паперовому конверті з відеозаписом з магазину на місці вчинення крадіжки, який зберігається у прокурора, - зберігати в матеріалах кримінального провадження в Кременчуцькій окружній прокуратурі. Протокол про адміністративне правопорушення №115/03/24/5 від 15.03.2024 року щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст.210 КУпАП, який зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, - зберігати в матеріалах кримінального провадження в Кременчуцькій окружній прокуратурі. Дистанційний запал М213, упакований до сейф-пакету №5725435, корпус ручної осколкової наступальної гранати М67, упакований до сейф-пакету №5725436, змиви з корпусу гранати та відривача у двох паперових конвертах, які зберігаєються в камері зберігання речових доказів ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавськійобласті, - знищити.
На підставі ст.124 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта Полтавського науково-дослідного центру МВС України в розмірі 2271,84 гр.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Обмеження права оскарження данного вироку визначені ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вручити учасникам процессу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1