Провадження № 1-кп/537/31/2025
Справа № 537/3421/24
08.01.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024 року за №12024170530000231, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, із вищою освітою, який не одружений, має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасник бойових дій, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.125 КК України,
27.06.2024 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024170530000231, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень: 1) за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України по факту вчинення в період воєнного стану 07.04.2024 року в магазинуі «МаркетОпт», розташованому у м. Кременчуці в Крюківському районі по вул. Соборна, 19, закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вартістю 543,93 грн., що належить ПП «ПАВІС», 2) за ч.1 ст.263 КК України по факту незаконного придбання, носіння, зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу у період часу з 26.11.2023 року по 25.04.2024 року, 3) за ч.1 ст.125 КК України по факту 08.05.2024 року о 12:30 год. у м. Кременчуці в будинку №32 по вул. Ст. Лейтенанта Кагала, на у під'їзді на сходинках біля квартири 51, умисного заподіяння ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 року кримінальне провадження передано до провадження судді ОСОБА_1 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає положенням ст.291 КПК України, угода в кримінальному провадженні не укладалась, справа підсудна Крюківському районному суду м. Кременчука, тому просив призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні. Не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження в частині його обвинувачення за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні у період воєнного стану закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна вартістю 543,93 грн., на підставі передбачені п.п. 4-1 ч.1 та ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність його діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження в частині його обвинувачення за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні у період воєнного стану закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна вартістю 543,93 грн., на підставі п.п. 4-1 ч.1 та ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність його діяння. Вважав за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом по обвинуваченню його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, ч.1 ст.125 КК України.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 - чю4 ст.185 КК України.
Одним із кримінальних правопорушень проти власності є крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, за яку встановлено кримінальну відповідальність ст.185 КК України.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року дано роз'яснення, що предметом злочинів кримінальних правопорушень проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.
Предметом абсолютної більшості кримінальних правопорушень проти власності закон називає майно - речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.
Юридичними ознаками майна як предмета злочинів проти власності є те, що, 1) таке майно повинно бути чужим для винного; 2) воно, як правило, має належати на праві власності іншому суб'єкту права власності; 3) воно не повинно виступати предметом злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини КК.
Економічними ознаками таких речей є те, що вони повинні: 1) мати мінову та споживчу вартість, здатність задовольняти матеріальні та пов'язані з ними потреби людини; 2) бути відокремлені від природного середовища чи бути створені заново. Звичайним проявом вартості речі є її грошова оцінка.
У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки, як кримінального правопорушення. Але у нормах КУпАП встановлено розмір вартості майна, що є предметом крадіжки та шахрайства як адміністративного правопорушення.
Головною ознакою, за якою адміністративні правопорушення відрізняються від кримінальних правопорушень, є менший ступінь суспільної небезпеки. Адміністративне правопорушення переростає у кримінальне правопорушення: якщо адміністративний проступок набув ознак складу кримінального правопорушення; якщо адміністративне правопорушення вчинене вдруге.
09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" №3886-IX від 18.07.2024.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.
Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024 року, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. х 50%).
Таким чином з 09.08.2024 року за вчинення таємного викрадення чужого майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3028 грн., установлено адміністративну відповідальність. Отже кримінальна відповідальність в разі більшого ступеню суспільної небезпеки.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.15 -ч.4 ст.185 КК України, у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому у період воєнного стану, а саме: епізод 07.04.2024 року - майно вартістю 543, 93 грн.
Отже, з 09.08.2024 року діяння, передбачене ч.2 ст.15 -ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , перестали бути кримінально караними.
З цих підстав провадження може бути закрите за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з вимогами ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Судом належним чином роз'яснені обвинуваченому підстави та наслідки закриття провадження у зв'язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння. Обвинувачений не заперечував проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав.
Положення п.4-1 ч.1ст.284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого, кримінальне провадження №12024170530000231 від 08.04.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні в період воєнного стану закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна - підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Щодо вирішення питання про призначення справи до судового розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.
Отже суд вважає за необхідне завершити підготовче провадження, призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.125 КК України, до судового розгляду судом у відкритому судовому засіданні з викликом учасників процесу.
Керуючись ст.ст. 31, 35, 314-317, 370-372, 284, 392-395 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження в частині його обвинувачення за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні у період воєнного стану закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна вартістю 543,93 грн., на підставі передбачені п.п. 4-1 ч.1 та ч.2 ст.284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження №12024170530000231 від 08.04.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170530000231 від 08.04.2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.125 КК України, на 14.01.2025 року о 14 годині 30 хвилин у відкритому судовому засіданні судом в залі судових засідань в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, розташованого за адресою м. Кременчук вул. Троїцька буд.37/49.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала в частині закриття провадження - може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 10.01.2025 року о 12:45 год.
Суддя ОСОБА_1