Ухвала від 20.01.2025 по справі 913/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 січня 2025 року м.Харків Справа № 913/567/19(913/319/24)

Провадження №13/913/319/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення по справі за позовом

Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ», м. Вінниця

про стягнення 32420586 грн 95 коп.

Представники:

Від позивача - Гарматін Кирило Володимирович, діє на підставі Довіреності бн від 12.08.2024 року.

Від відповідача - не прибув

Встановив:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.08.2024 р. суд позов задовольнив повністю, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» (ідентифікаційний код: 31443937, кв. Гайового, 35а, м. Луганськ, 91021) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 42041573) 23 822 217,55 грн - основний борг, 1 617 099,30 грн - 3% річних, 6 981 270,10 грн - інфляційні втрати, судовий збір - 389047 грн 04 коп.

16.12.2024 р. постановою Східного апеляційного господарського суду рішення господарського суду Луганської області від 23.08.2024 у справі №913/567/19(913/319/24) було залишено без змін.

08.01.2025 р. до Господарського суду Луганської області надійшла заява ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 23.08.2024 у справі №913/567/19(913/319/24) до 23.08.2025.

Суд прийняв заяву та призначив її розгляд на 20.01.2025 року.

17.01.2025 р. від Позивача по справі надійшли заперечення проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.

20.05.2025 р. в судовому засіданні представник Позивача надав пояснення в яких заперечував проти задоволення заяви.

Розглянувши заяву Відповідача про відстрочення виконання рішення та заперечення Позивача, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 331 ГПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із викладених Відповідачем обґрунтувань вбачається, що у якості підстав для відстрочення виконання рішення сторона посилається на наступне:

Відповідач здійснювало діяльність з розподілу електричної енергії згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 №1587 на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2001 №1187.

Зазначеною постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2001 №1187 встановлено, що місцем розташування місцевих (локальних) електричних мереж для здійснення ТОВ «ЛЕО» розподілу електричної енергії є Луганська область.

Отже, основний вид господарської діяльності - розподіл електричної енергії ТОВ «ЛЕО» може здійснювати тільки на території Луганської області, яка з 2014 року знаходилася під контролем влади України.

Втім, загальновідомим і загальновизнаним фактом є початок 24.02.2022 неспровокованої агресії російської федерації проти України.

Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого на даний час не припинено та не скасовано.

Починаючи з 24.02.2022 і на даний час практично вся територія Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією, лише частина територіальних громад Луганської області є територією активних бойових дій, що підтверджується Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 №75 зі змінами і доповненнями.

На даний час збройними формуваннями російської федерації та учасниками контрольованих російською федерацією незаконних збройних формувань захоплено все майно ТОВ «ЛЕО», яке використовувалося для здійснення господарської діяльності: адміністративні будівлі, об'єкти електроенергетики, прилади обліку електричної енергії, потужні трансформатори, виробничі будівлі - складські приміщення, гаражі, автотранспорт, спеціальна виробнича техніка, інвентар та інструменти, прилади, прибори, меблі, комп'ютерна, офісна техніка, виробничі запаси та інші матеріальні цінності, захоплені первинні бухгалтерські документи, документи з кадрової роботи, серверне обладнання з електронними базами даних та інші нематеріальні активи ТОВ «ЛЕО».

Про вчинення злочинів з боку агресора - російської федерації, ТОВ «ЛЕО» була подана відповідна заява від 18.05.2022 №01-24/2/748 про кримінальні правопорушення на адреси Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України.

За вказаною заявою ТОВ «ЛЕО» відкриті наступні кримінальні провадження:

- Службою безпеки України - кримінальне провадження від 17.06.2022 №22022130000000222;

- Національною поліцією України - кримінальне провадження від 15.06.2022 №12022130000000080.

Також ТОВ «ЛЕО» звернулося і до Національної комісії регулювання електроенергетики України із заявою від 04.05.2022 №01-24/2/732 про часткове призупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, виданої відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05 грудня 2001 року № 1187.

Крім того, рішенням ГУ ДПС в Вінницькій області від 28.09.2022 №1/02-32-04 підтверджено відсутність у ТОВ «ЛЕО» можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок (копія відповідного рішення додається).

Також, у зв'язку з відсутністю доступу до первинних документів, неможливістю їх вивезення з територій проведення бойових дій та окупації, ТОВ «ЛЕО» було подано до Державної податкової служби України повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та загальний перелік первинних документів, які неможливо вивезти у зв'язку з їх знаходженням на територіях проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 22.02.2024 № 3100-24-0387 підтверджено неможливість ТОВ «ЛЕО» належним чином виконувати обов'язки (зобов'язання), що передбачені пунктом 2.1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.07.2017 № 981, зокрема, подавати відповідні форми звітності.

У зв'язку із наведеними обставинами частина працівників ТОВ «ЛЕО» залишилися на окупованій території Луганської області, у зв'язку з неможливістю бути евакуйованими через обстріли «зелених коридорів» агресором, частина були евакуйовані з мінімальним комплектом речей до безпечних місць, зокрема, і до країн Європейського Союзу.

Через наведені обставини, ТОВ «ЛЕО» наказом від 25.07.2022 № 160/ОС призупинило дію трудових договорів з працівниками товариства.

Оскільки ТОВ «ЛЕО» на даний час не здійснює свою ліцензовану господарську діяльність і не має можливості виплачувати персоналу заробітну платню, на даний час в ТОВ «ЛЕО» на індивідуальному робочому графіку з тривалістю 15 хвилин на день працюють лише три працівника - тимчасово виконуючий обов'язки Генерального директора Грицай В.В., головний бухгалтер Чалий Ю.О. та начальник відділу матеріально-технічного забезпечення Мирошниченко К.С.

Слід також відзначити, що у 2024 році на поточні рахунки ТОВ «ЛЕО» надійшло лише 285 314,38 грн, які в свою чергу є коштами, виключно перерахованими органами Державної виконавчої служби в рамках виконавчих проваджень по стягненню з боржників вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, наведене свідчить, що повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022 є надзвичайною подією яка критично вплинула на господарську діяльність та платоспроможність ТОВ «ЛЕО» оскільки, зокрема, все майно ТОВ «ЛЕО», в тому числі усі засоби провадження господарської діяльності, серед яких місцеві (локальні) електричні мережі для здійснення розподілу електричної енергії, знаходяться на території Луганської області, яка є тимчасово окупованою російською федерацією або є територією активних бойових дій.

Крім того, наведене також свідчить, що невиконання ТОВ «ЛЕО» зобов'язань перед АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» за договором купівлі-продажу електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на розподіл від 21.09.2021 № 65-150-SD-21-00446 зумовлене вказаними вище обставинами, які є об'єктивними та свідчать про відсутність вини ТОВ «ЛЕО» та будь-якого умислу не виконувати взяті на себе зобов'язання.

Отже, відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 23.08.2024 у справі № 913/567/19(913/319/24) надасть змогу ТОВ «ЛЕО» покращити фінансову ситуацію в майбутньому, отримати дохід, за рахунок якого погасити заборгованість перед АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» та як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін і переслідуватиме мету недопущення ще більшого погіршення економічної ситуації ТОВ «ЛЕО».

Позивач проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення заперечує, зокрема посилаючись на те, що:

Відповідач раніше звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство за загальною процедурою на підставі якої ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 порушено провадження у справі № 913/567/19.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов'язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об'єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

Відкладення виконання Рішення, яким стягнуто, зокрема, 23 822 217,55 грн основного боргу не призведе до його включення до складу ліквідаційної маси та/або справедливого задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленої КУзПБ.

На підставі вищевикладеного та недопущення порушення конкуренції кредиторів боржника, АТ «НАЕК «Енергоатом» просить Господарський суд Луганської області, заяву ТОВ «ЛЕО» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 23.08.2024 у справі № 913/567/19(913/319/24) до 23.08.2025 залишити без задоволення.

Оцінивши наведені Відповідачем обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду та обставини, наведені Позивачем на заперечення заяви, дослідивши докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

За змістом частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, об'єктивно розглянувши всі обставини в їх сукупності, наведені в обґрунтування заяв, судом враховано специфіку діяльності підприємства боржника. Зокрема, Відповідач здійснює діяльність з розподілення електроенергії. Господарська діяльність відповідача носить безперебійний характер та відіграє критичне значення для забезпечення життєво важливих потреб населення.

Дослідивши надані заявником документи до заяви, суд зазначає, що при вирішенні питання відстрочення виконання, судом враховано фінансовий стан підприємства, який, у разі примусового виконання рішення у повному обсязі на даний час, може суттєво погіршитися та призвести до невідворотних наслідків у діяльності підприємства.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Суд також враховує, що 09.01.2025 р. Президент України Володимир Зеленський виступаючи на засіданні у форматі «Рамштайн» висловив думку про можливість закінчення війни в 2025 році. (https://www.president.gov.ua/news/koli-obyednuyemosya-ta-diyemo-v-yednosti-nihto-ne-ye-zamalim-95349).

Закінчення війни надасть можливість Відповідачу за рахунок покращення господарської діяльності оплатити заборгованість перед Позивачем.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідні доводи заявника можуть бути покладені в основу судового рішення про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області.

Стосовно доводів Позивача щодо наявності справи про банкрутство відносно Відповідача, то надання відстрочення виконання судового рішення не перешкоджає зверненню в межах справи про банкрутство, оскільки вимоги Позивача ґрунтуються на відповідних господарських правовідносинах, а не виключно на судовому рішенні.

При цьому судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності Відповідача та з огляду на те, що в даному випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

Наведені заявником обставини щодо неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Луганської області, суд вважає достатніми для відстрочення вказаного рішення.

У відповідності до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02).

За наведених обставин, суд задовольняє заяву Відповідача про відстрочення виконання рішення у цій справі.

Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про відстрочення виконання рішення задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 23.08.2024 у справі №913/567/19(913/319/24) до 23.08.2025.

Ухвала набирає законної сили 20.01.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 21.01.2025.

СУДДЯ Богдан ЯРЕСЬКО