ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.01.2025Справа № 910/13370/24
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"
про стягнення 167 216,04 грн,
У жовтні 2024 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач, Компанія) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення трьох процентів річних у розмірі 167 216,04 грн нарахованих за неналежне виконання умов договорів купівлі-продажу електричної енергії, а саме:
- за договором купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-21-00392 від 14.09.2021 в розмірі 163 421,29 грн;
- за договором купівлі-продажу електричної енергії № 65-150-SD-24-01108 від 30.01.2024 в розмірі 3 794,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача строків оплати за куплену електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13370/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження. Також вказаною ухвалою було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
20.11.2024 відповідачем до суду через систему «Електронний суд» були подані письмові пояснення.
У свою чергу позивач через систему «Електронний суд» 26.11.2024 подав свої додаткові письмові пояснення.
Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами до суду не надано.
З огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
14.09.2021 року між позивачем (продавець) і відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-21-00392 (надалі - Договір 1), згідно з п. 1.1 якого Договір укладено відповідно до ЗУ "Про ринок електричної енергії" та результатів електронного аукціону.
Відповідно до пункту 1.3. Договору для цілей цього Договору Сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який Сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між покупцем та продавцем.
За цим Договором продавець зобов'язаний продати, а покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону (п. 2.1. Договору).
Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону (пункт 3.1. Договору).
Згідно з п. 4.2. Договору вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 МВт*год, та зазначається у Додатковій угоді для періоду постачання.
Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для періоду постачання. (п. 4.3. Договору).
Так, до Договору № 1 укладено, зокрема, такі додаткові угоди для періоду постачання: додаткову угоду від 17.12.2021 № 6 (далі - ДУ № 6); додаткову угоду від 30.12.2021 № 7 (далі - ДУ № 7); додаткову угоду від 26.01.2022 № 9 (далі - ДУ № 9).
Укладаючи ДУ № 6 до Договору № 1, сторони погодили купівлю-продаж електричної енергії в обсязі 5 758 МВт-год вартістю 18 676 648,80 грн (з ПДВ) для Періоду постачання з 01.01.2022 по 30.04.2022.
Згідно з пунктом 6 ДУ № 6, оплата за куплену електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного Розрахункового місяця Покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
до 25-го числа (включно) місяця, що передує Розрахунковому місяцю - у розмірі не менше 30 (тридцять) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
з 02-го до 05-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якого здійснюється у Розрахунковому місяці;
до 16-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 40 (сорока) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу.
Укладаючи ДУ № 7 до Договору № 1, сторони погодили купівлю-продаж електричної енергії в обсязі 829 152 МВт-год вартістю 2 483 417 338,80 грн (з ПДВ) для Періоду постачання з 01.01.2022 по 30.04.2022.
У пункті 6 ДУ № 7 закріплено, що оплата за куплену електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Оплата вартості електричної енергії, купленої у першому Розрахунковому місяці, здійснюється Покупцем у формі попередньої оплати наступним чином:
до 4-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
до 05-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
до 14-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 40 (сорока) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці.
Для кожного наступного Розрахункового місяця Покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
до 25-го числа (включно) місяця, що передує Розрахунковому місяцю - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
з 02-го до 05-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
до 16-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 40 (сорока) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу
Укладаючи ДУ № 9 до Договору № 1, сторони погодили купівлю електричної енергії в обсязі 38 430 МВт Укладаючи ДУ № 9 до Договору № 1, сторони погодили купівлю електричної енергії в обсязі 38 430 МВт вартістю 117 736 710,00 грн (Період постачання з 01.02.2022 по 30.04.2022).
вартістю 117 736 710,00 грн (Період постачання з 01.02.2022 по 30.04.2022).Відповідно до пункту 6 ДУ № 9, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Оплата вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці, здійснюється Покупцем у формі попередньої оплати наступним чином:
- до 28-го числа (включно) місяця, що передує Розрахунковому місяцю - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
- з 02-го до 04-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
- до 16-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 40 (сорока) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці.
Для кожного наступного Розрахункового місяця Покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
до 25-го числа (включно) місяця, що передує Розрахунковому місяцю - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
з 02-го до 05-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 30 (тридцяти) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці;
до 16-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі не менше 40 (сорока) відсотків від вартості електричної енергії, купівля-продаж якої здійснюється у Розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу.
Судом встановлено, що 30.01.2024 року між позивачем (продавець) і відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-24-01108 (надалі - Договір 2), згідно з п. 1.1 якого Договір укладено відповідно до ЗУ "Про ринок електричної енергії" та результатів електронного аукціону.
Відповідно до пункту 1.3. Договору для цілей цього Договору Сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який Сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між покупцем та продавцем.
За цим Договором продавець зобов'язаний продати, а покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону (п. 2.1. Договору).
Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону (пункт 3.1. Договору).
Згідно з п. 4.2. Договору вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 МВт*год, та зазначається у Додатковій угоді для періоду постачання.
Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для періоду постачання. (п. 4.3. Договору).
До Договору № 2 укладено, зокрема, додаткову угоду для періоду постачання від 30.01.2024 № 1 (далі - ДУ № 1).
Укладаючи ДУ № 1, сторони погодили купівлю-продаж електричної енергії в обсязі 243 600 МВт-год вартістю 893 664 000,00 грн (з ПДВ) для періоду постачання з 01.02.2024 по 29.02.2024.
Відповідно до пункту 6 ДУ № 1, оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для Діб постачання 01.02.2024, 02.02.2024, 03.02.2024 Покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію до 31.01.2024 (включно) у розмірі вартості електричної енергії Діб постачання. Для кожної наступної Доби постачання Періоду постачання Покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію не пізніше, ніж за три дні до Доби постачання, у розмірі вартості електричної енергії Доби постачання.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує даті такого платежу.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Частинами 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.
Продавцем виконано свої договірні зобов'язання належним чином та здійснено продаж електричної енергії за ДУ № 6, ДУ № 7, ДУ № 9 до Договору №1 та за ДУ № 1 до Договору № 2 у строки та в обсягах, визначених відповідними додатковими угодами для Періоду постачання, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії.
Однак, ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» порушило строки оплати електричної енергії, купленої за ДУ № 6, ДУ № 7, ДУ № 9 до Договору № 1 та за ДУ № 1 до Договору № 2.
Як вбачається з позовної заяви, всупереч умов Договорів, відповідач допустив порушення строку сплати за отриману електричну енергію, в результаті чого позивач нараховує суму 3% річних в розмірі 167216, 04 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Частинами 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем надавались послуги відповідачу з передачі електричної енергії в період дії Договору, проте відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував.
Як встановлено судом, відповідач здійснював оплату вартості електроенергії за Договором з простроченням.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Стосовно стягнення 3% річних, суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що позивач нараховує 3% річних за час існування зобов'язання з оплати вартості платежів (загальний період нарахувань з 26.01.2022 по 24.02.2022) щодо поставки за кожною додатковою угодою з урахуванням погоджених строків оплати та фактично здійснених оплат, вказаний розрахунок є обґрунтованим, арифметично правильним, а тому вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими.
Відповідач просив зменшити розмір 3% річних на 90%, з огляду на що суд зазначає таке.
Вказана заява мотивована тим, що майнові права позивача не були порушені відповідачем.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку посилається відповідач за первісним позовом, з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Так, аналізуючи критерії для змешення відповідальності, Велика Палата зокрема зазначила, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що мала місце очевидна неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
Разом з тим, в даному випадку відсутні обставини, які мали місце у справі №902/417/18, на яку посилається відповідач, зокрема, за висновками суду, відсутні нерозумні чи несправедливі наслідки у вигляді явно надмірного тягаря відповідальності та існування ситуації, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
З огляду на викладене, заява про зменшення 3% річних є необгрунтованою, а тому в її задоволенні відмовлено.
З огляду на викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 167 216,04 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (01001, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, 34; ідентифікаційний код: 43231355) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код: 24584661) 3% річних у розмірі 167216 (сто шістдесят сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.