Єдиний унікальний номер 464/6217/24
Номер провадження 2/341/122/25
20 січня 2025 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Островської Н. І.,
за участю секретаря судових засідань Гомерди Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Галич в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «РВС Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення боргу за кредитним договором,
Представник позивача Демчак Р. Б. звернувся до Сихівського районного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 17884,96 гривень та судових витрат.
Ухвалою судді Сихівського районного суду від 20.09.2024 вказану справу направлено за підсудністю до Галицького районного суду.
22.10.2024 протоколом автоматизованого розподілу справа розподілена судді Островській Н. І.
В обґрунтування позову зазначено, що 16.09.2019 між АТ "РВС Банк" та відповідачем укладено заяву-договір про надання банківської послуги № 1025122, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Заява). Підписанням вищезазначеної Заяви ОСОБА_1 акцептував Публічну пропозицію Банку щодо укладення договору (оферту) та уклав, таким чином, з АТ "РВС Банк" Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, зміст якого викладений у Заяві-Договорі, Публічній пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Тарифах Банку, що розміщені на сайті Банку. Крім того, підписанням Заяви № 1025122 ОСОБА_1 надав підтвердження, що ознайомлений з інформацією, що міститься в Тарифах Банку та Правилах користування платіжними картками АТ "РВС Банк", що є складовою частиною Публічної пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 16.09.2019 відповідач підписом підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, наслідки, які можуть настати у разі невиконання зобов'язань за Договором. Відповідно до Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб сума кредиту складає 41025,64 грн на строк 24 місяці, процентна ставка 18% річних, разова комісія при видачі кредиту 2,5 % від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту складає 3 % від суми наданого Кредиту. АТ "РВС Банк" зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надано відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, тому станом на 24.07.2024 виникла заборгованість за договором у розмірі 17884,96 грн.
Ухвалою Галицького районного суду від 22.10.2024 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача АТ "РВС Банк" не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без участі представника за наявними матеріалами справи, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 тричі не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки, повідомлення повернулись із відміткою, «адресат відсутній за вказаною адресою».
У Постанові від 01.12.2023у справі № 591/4832/22, провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
З урахуванням вимог, передбачених ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлено, що 16.09.2019 між АТ "РВС Банк" та відповідачем укладено заяву-договір про надання банківської послуги № 1025122, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Заява). Підписанням вищезазначеної Заяви ОСОБА_1 акцептував Публічну пропозицію Банку щодо укладення договору (оферту) та уклав, таким чином, з АТ "РВС Банк" Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, зміст якого викладений у Заяві-Договорі, Публічній пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Тарифах Банку, що розміщені на сайті Банку. Крім того, підписанням Заяви-Договору ОСОБА_1 надав підтвердження, що ознайомлений з інформацією, що міститься в Тарифах банку та Правилах користування платіжними картками АТ "РВС Банк", що є складовою частиною Публічної пропозиції АТ "РВС Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Правовідносини в даній цивільній справі регулюються положеннями ЦК України, що регулюють договірні правовідносини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно із ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до умов заяви-договору № 1025122 АТ "РВС Банк" надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 41025,64 грн, строком на 24 місяці, процентна ставка, фіксована, в розмірі 18,00 % річних.
Зі змісту вищезазначеної заяви-договору про надання банківської послуги № 1025122, який наданий позивачем, встановлено, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, умови кредитування, а позичальник в свою чергу погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання заяви-договору відповідачем ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання взятих на нього зобов'язань за договором про надання банківської послуги № 1025122 розмір заборгованості складає 17884,96 грн, з якої: заборгованість за основною сумою кредиту складає 17884,96 грн. Це підтверджується проведеним позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання банківської послуги № 1025122.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути на користь АТ "РВС Банк" з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про надання банківської послуги № 1025122 в розмірі 17884,96 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача документально підтверджені витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 634, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «РВС Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39849797, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58) суму заборгованості в розмірі 17884,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «РВС Банк» 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА