Справа № 175/18749/24
Провадження № 1-кп/175/1124/24
16 січня 2025 року смт Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024052390001459 за обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Довгеньке, Ізюмського району, Харківської області, українця, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, не одружений, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України не судимий, військовослужбовець військової служби за контрактом, зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , старший солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що строк його дії якого спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченої під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
Сторона захисту щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою не заперечувала.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Судом встановлено, що 08 лютого 2025 року спливає строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою.
Обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого на необхідність відмови у продовженні строку тримання обвинуваченої під вартою є безпідставними.
Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, що може бути розцінене, як більш вагомі негативні наслідки для себе, ніж наслідки за ухилення від правосуддя шляхом переховування від правоохоронних органів і суду.
На думку суду, оскільки продовжують існувати ризики,передбачені п.п.1,5ч.1ст.177 КПК України,продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної його поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 має бути продовжений, а розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, та обсяг обов'язків, покладених з внесенням застави, не підлягає змінам.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованої в АДРЕСА_3 , - продовжити терміном на 60 днів, тобто до 20:35 години 16 березня 2025 року включно, залишивши без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних з внесенням застави.
Строк дії ухвали - до 20:35 години 16 березня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, начальнику гауптвахти для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 16 січня 2025 року. У відповідності до положень ч.2 ст.376, ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частини ухвали.
Суддя ОСОБА_1