Справа № 473/5641/24
Провадження № 2/175/2776/24
Іменем України
"20" січня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, ЄДРПОУ: 44127243) через свого представника звернулося до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 27.12.2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «Іннова Фінанс» уклали договір позики №2543431223. Відповідач умови укладеного договору позики належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за договором позики №2543431223 у сумі 45200 грн, з яких: 8000 грн - загальна сума боргу по тілу; 37200,00 грн - загальна сума боргу по відсотках.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської областівід 14.10.2024 року зазначену позовну заяву було передано за підсудністю до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 року, головуючим суддею по даній справі обрано Журавель Т.С.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у своїй позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою її проживання. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що27.12.2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «Іннова Фінанс» уклали договір надання грошових коштів у позику №2543431223, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн.
Згідно п.п.1.1.1. тип позики - кредит, 1.1.2. мета отримання кредиту - для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльності, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, 1.1.3. процентна ставка - фіксована.
Положеннями п 1.1.4. дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс» - 0.03% на день (10.95% річних), 1.1.5. процентна ставка позакційна (базова) - 2,99% на день (1091,35 % річних).
Відповідно до 1.2. строк позики становить 30 днів, п. 1.3. Орієнтовний строк повернення позики - на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, станом на 30.06.2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором позики №2543431223 у сумі 45200,00 грн, з яких: 8000,00 грн - загальна сума боргу по тілу; 37200,00 грн - загальна сума боргу по відсотках.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов'язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідно до частини другої статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов'язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано договір позики №2543431223, додаток №1 до договору позики №2543431223, паспорт споживчого кредиту, які містять відсоткові ставки за користування кредитними коштами, графік платежів, які підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Таким чином сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов укладеного договору позики.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги доОСОБА_1 , який належним чином не виконала свої зобов'язання, у зв'язку з чим позовна заява є обґрунтуваною та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, ЄДРПОУ: 44127243) заборгованість за договором позики №2543431223 у розмірі 45200 грн (сорок п'ять тисяч двісті гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, ЄДРПОУ: 44127243) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дів гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. С. Журавель