20 січня 2025 року м. Дніпросправа № 332/4769/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Добродняк І.Ю.
перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 у справі №332/4769/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 у справі №332/4769/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті засобами поштового зв'язку направила апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено про те, що відповідач вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 у справі №332/4769/24 у межах строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою суду апеляційної інстанції вперше подану апеляційну скаргу було повернуто заявнику, з огляду на не сплату судового збору. Відтак, користуючись своїм правом на апеляційне оскарження відповідач повторно звертається з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі. Також зазначено, що останній має право на поновлення пропущеного строку, з урахуванням дотримання вимог ч.2 ст.299 КАС України щодо можливості оскарження рішення суду протягом одного року з дня повного складання рішення. Окрім того, відповідач посилається на наявність практики Вищого адміністративного суду України щодо строків звернення до суду та поважність причин їх пропуску.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 21.11.2024 складено повне оскаржуване рішення суду першої інстанції, яке вручено відповідачу за допомогою підсистеми “Електронний суд» 22.11.2024 о 15:41.
За допомогою програми Діловодство спеціалізованого суду, встановлено, що 05.12.2024 канцелярією Третього апеляційного адміністративного суду зареєстровано вперше подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу залишено без руху.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 отримана заявником 10.12.2024 о 00:09, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, копія якої отримана заявником 26.12.2024 о 14:33 через підсистему “Електронний суд».
06.01.2024 Державна служба України з безпеки на транспорті повторно подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024 про повернення вперше поданої апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд враховує, що стаття 286 КАС є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні, у порівнянні з ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
За правилами, встановленими статтею 271 КАС, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що подання первинної апеляційної скарги відповідачем не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Аргументи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому апеляційна скарга має бути прийнята до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів.
Не встановлює ця норма і наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Посилання скаржника на існування судової практики Вищого адміністративного суду України щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведеній скаржником ухвалі Вищого адміністративного суду України, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.
Та обставина, що в інших справах Вищий адміністративний суд України, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв'язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.
З огляду на зазначене, скаржнику слід надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати інші підстави для його поновлення.
Окрім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України заявником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 (провадження 11-1287апп18) викладено правову позицію за якою, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 286, 287 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
У постанові від 14 січня 2021 року у справі №545/2527/16-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав ініціювати відступ від вищевказаних правових висновків Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позову становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становить 3028 грн.
Отже, виходячи з приписів вищенаведених норм права, позивач при зверненні до суду з позовом мав сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. (3028,00х0,2).
У свою чергу, згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, становить становить 908,40 грн (605,60х150%), відповідно до наступних реквізитів для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документа про сплату судового збору у розмірі 908,40.
Керуючись ст. 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2024 у справі №332/4769/24 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- документа про сплату судового збору у розмірі 908,40.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя І.Ю. Добродняк