Ухвала від 14.01.2025 по справі 760/22577/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/341/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Унікальний № 760/22577/24 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 303 КПК

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді- ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

за участю:

захисника - ОСОБА_6

підозрюваного - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру від 26.01.2024 у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000055 від 26.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 369 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити, скасувати повідомлення про підозру від 26.06.2024 у кримінальному провадженні № 42024100000000055 від 26.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 369 КК України, складеної щодо ОСОБА_7 та зобов'язати уповноважену посадову особу про виключення відомостей з ЄРДР у даному кримінальному провадженні.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Вважає повідомлену підозру такою, що не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, оскільки вона є неконкретною.

Крім того, досудове розслідування здійснюється з порушенням вимог ст. 216 КПК України, так як інкриміновані ОСОБА_7 кримінальні правопорушення не підслідні слідчим органів безпеки.

Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000055 від 26.01.2024 здійснювалось за фактом можливого кримінального правопорушення, вчиненого працівниками правоохоронного органу, а тому на підставі ч. 4 ст. 216 КПК України, підслідність слід було визнати за органами Державного бюро розслідування.

Таким чином зібрані у кримінальному провадженні докази є недопустимими, а здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами визнається істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод.

Також, має місце і порушенням вимог ст. 278 КПК України, тобто порядку вручення письмового повідомлення про підозру, оскільки воно складено 26.06.2026, а вручено наступного дня - 27.06.2024.

Окрім цього, захисник звертає увагу на кваліфікацію кримінальних правопорушень. Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 369 КК України, в той же час витяг з ЄРДР, який був сформований на час повідомлення особі про підозру, не містить вказаної кваліфікації, як і всі інші документи у кримінальному провадженні. Натомість, має місце зазначення ч. 3 ст. 369 КК України. Таким чином, неможливо встановити, у чому саме підозрюється ОСОБА_7 .

Щодо необґрунтованості повідомленої підозри за ч. 34 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, захисник звертає увагу і на те, що суб'єкт вказаного злочину виключно спеціальний, а саме прокурор, слідчий або інша уповноважена службова особа, яка згідно із статтями 276-278 КПК України має право здійснювати повідомлення про підозру.

Однак, ОСОБА_7 не є особою, яка має процесуальні повноваження по притягненню особи до кримінальної відповідальності, а відтак склад вказаного кримінального правопорушення в діях останнього взагалі відсутній.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга задоволенню непідлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000055, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372 та ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

26.06.2024 старшим слідчим слідчої групи - старшим слідчим в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_9 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, тобто у притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого організованою групою; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

17.09.2024 захисник - адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України про скасування вказаного повідомлення про підозру ОСОБА_7 , повідомленого в рамках кримінального провадження № 42024100000000055 від 26.01.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги сторони захисту.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, про недоведеність підстав для скасування оголошеної ОСОБА_7 підозри від 26.06.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру від 26.06.2024 ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.

Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя, суд уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Така перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри, відтак доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості повідомленої підозри, зокрема неправильності кваліфікації дій підозрюваного, є безпідставними.

Твердження апеляційної скарги про здійснення досудового розслідування з порушенням вимог ст. 216 КПК України теж є безпідставними, оскільки відповідно до постанови виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 від 13.03.2024 здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Згідно витягу з ЄРДР від 26.01.2024 щодо кримінального провадження № 42024100000000055 в ньому зазначені відомості про правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа, зокрема, і ОСОБА_7 , а відтак посилання сторони захисту щодо відсутності відомостей інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, у яких останній підозрюється є необґрунтованими.

Щодо посилання захисника про порушення порядку вручення повідомлення про підозру, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акта; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372 та ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України складено 26.06.2024 і вручено останньому о 01 год. 21 хв. 27.06.2024 після проведення невідкладних слідчих дій, що підтверджується підписами понятих, протоколом затримання особи підозрюваної у вчинені злочину , який було розпочато о 00 год. 20 хв. та закінчено о 00 год. 46 хв. 27.06.2024, при цьому фактичне затримання ОСОБА_7 вказано 22 год. 36 хв. 26.06.2024 та не заперечувалося самим ОСОБА_7 у судовому засіданні.

За вказаних обставин вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , узгоджується з вимогами КПК України.

Із врахуванням наведеного, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 5, 26, 303, 304, 309, 376, 407, 409, 412, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру від 26.01.2024 у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000055 від 26.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 369 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
124537850
Наступний документ
124537852
Інформація про рішення:
№ рішення: 124537851
№ справи: 760/22577/24
Дата рішення: 14.01.2025
Дата публікації: 22.01.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.10.2024)
Результат розгляду: відмовлено у задоволенні скарги
Дата надходження: 17.09.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
26.09.2024 11:30 Солом'янський районний суд міста Києва
07.10.2024 16:00 Солом'янський районний суд міста Києва
10.10.2024 15:00 Солом'янський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУКІНА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
БУКІНА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА