15 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12623/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року
у справі №160/12623/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту “а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 02.01.2024 (дата набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/24925/23 від 30.11.2023), та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту “а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 02.01.2024;
щодо відмови оформленої листом №22609-13375/К-01/8-0400/24 від 12.04.2024, щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту “а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту “а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №160/12623/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення позивачці пенсії відповідно до пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ, починаючи з 02.01.2024;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ з 01.10.2021 та провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії призначеної відповідно до пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ, починаючи з 01.10.2021, з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судом зазначено, що не призначення пенсії з 01.10.2021 відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, та з огляду на існування у позивачки на дату звільнення зі служби права для призначення пенсії за вислугу років, позивачка має право на призначення цієї пенсії з 01.10.2021 (наступний день після звільнення зі служби).
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №160/12623/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги обмежуються констатацією рішення суду першої інстанції та цитуванням Закону України № 2262 щодо умов призначення пенсії особам з числа військовослужбовців.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Наказом Державної фіскальної служби України № 0069-о/д від 21.09.2021 ОСОБА_1 звільнена з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил за пунктом 64 підпунктом “г» (через скорочення штатів) 30.09.2021.
Відповідно до Наказу № 0069-о/д від 21.09.2021 вислуга років ОСОБА_1 на 30.09.2021 складає: в календарному обчисленні - 20 років 08 місяців і 08 днів, в пільговому обчисленні - 31 рік 00 місяців і 12 днів.
Наведені обставини встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23.
Судовим рішенням у справі №160/24925/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0405033401 від 24.08.2023 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту “а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути подання комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.08.2023 №6 про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а» ч. 1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у повному тексті цього рішення у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
Згідно з даними КП “ДСС», рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023 набрало законної сили.
22 січня 2024 року позивачка звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023 та надання копій документів щодо прийнятого рішення “Про призначення пенсії».
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надана відповідь, викладена у формі листа № 14006-3702/К-01/8-0400/24 від 07.03.2024, в якій, зокрема, зазначено що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 160/24925/23 позивачці призначено пенсію з 02.01.2024 у розмірі 70% від грошового забезпечення у розмірі 14 475,00 грн. Оскільки в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23 відсутня дата, з якої слід здійснити перерахунок, рішення суду виконано з дня набрання законної сили, тобто з 02.01.2024. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку позивачці пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо визначення дати, з якої позивачці призначено пенсію, остання звернулась з цим позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним питанням у цій справі є дата з якої позивачці має бути призначена пенсія відповідно до пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як вірно зазначив суд першої інстанції, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23 суд дійшов наступних висновків:
“Позивач звільнена зі служби з 30 вересня 2021 року, а тому за приписами п. «а» ст.12 Закону № 2262 для отримання права на пенсію повинна була мати вислугу у 25 календарних років.
Натомість, як зазначалось вище, вислуга років позивачки на день звільнення в пільговому обчисленні, тобто з врахуванням Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про Національну поліцію» та постанови КМУ №393, склала 31 рік 00 місяців і 12 днів, що є достатнім для призначення їй пенсії згідно з положеннями п. «а» ст.12 Закону № 2262.
При цьому, суд наголошує, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в пільговому обчисленні, тобто з врахуванням Закону України “Про Бюро економічної безпеки України», Закону України “Про Національну поліцію» та постанови КМУ №393, склала 31 рік 00 місяці і 12 днів, що є достатнім для призначення їй пенсії згідно з положеннями п. “а» ст.12 Закону № 2262».
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже обставини встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23 є преюдиційними та не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.
Відповідно пункту “б» статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Оскільки, з урахуванням висновків суду у справі у справі №160/24925/23 позивачка на момент звільнення зі служби 30.09.2021 мала достатній стаж для призначення їй пенсії згідно з положеннями п. «а» ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вірним є висновок суду першої інстанції, що пенсія мала бути призначена позивачці з 01.10.2021 - наступного дня після звільнення.
В апеляційній скарзі не наведено доводів на спростування наведеного висновку суду, оскільки фактично в самій скарзі процитовано лише норми пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , без зазначення в чому полягає неправильність висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не вказано і, відповідно, не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №160/12623/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко