20 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/19170/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідача Маюри А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення та клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду з заявою, в якій просить суд здійснити судовий контроль за виконанням рішення в адміністративній справі № 620/19170/21, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання судового рішення у встановлений строк.
Свою заяву мотивує тим, що відповідачем не вчинено жодних дій по виплаті заборгованості з пенсійних виплат.
На адресу суду надійшли звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення та заява ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Також відповідачем 25.12.2024 та 14.01.2025 подано доповнення до звіту.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 у справі № 620/19170/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 28.08.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та подання звіту було задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у строк до 27.09.2024 подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 у справі № 620/19170/21, в тому числі докази щодо виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області судового рішення або вчинення відповідних дій на виконання рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до статті 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до статті 72 та частини другої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» джерелом формування коштів Пенсійного фонду України, зокрема, є кошти державного бюджету. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 4 розділу 2 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (зі змінами), зареєстрованого Міністерстві юстиції України 23.03.2009 за № 897/16913 (далі - Порядок № 21-2), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку № 21-2 видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили
Так, судом встановлено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 у справі № 620/19170/21 відповідачем з 01.04.2019 проведено позивачу перерахунок пенсії, розрахунок на доплату за пенсійною справою позивача складає 275184,36 грн (т. 2 а.с. 19).
Також відповідач у поданих звіті та доповненнях до звіту вказує, що звертався до Пенсійного фонду України з листом від 13.09.2024 № 2500-0404-5/62381 щодо виділення додаткових коштів на виплату ОСОБА_1 , на який листом від 20.10.2024 № 2800-030203-9/63957 Пенсійний фонду України повідомив, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (т. 2 а.с. 52, 53).
Так, згідно листа Пенсійного фонду України від 17.12.2024 № 2800-050101-8/77844, наданого позивачем, планом доходів та видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на 2024 рік на фінансове забезпечення видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, передбачено 20,6 млн грн (т. 2 а.с. 46-47).
Разом з тим, відповідачем надано до суду План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на 2024 рік, помісячний розпис доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на 2024 рік, згідно яких в жовтні 2024 року наявні доходи та відповідні видатки за призначенням: кошти Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, а саме погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду) в розмірі 20579,00 тис. грн (т. 2 а.с. 55-56), а в подальшому подано План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на 2024 рік (зі змінами), згідно якого наявні кошти Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, а саме погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду) в розмірі 20241,40 тис. грн (т. 2 а.с. 80).
Відповідач також вказує, що вищезазначених коштів, виділених з Державного бюджету для погашення заборгованості за рішеннями суду, вистачило на виконання рішень судів, які набрали законної сили з 21.09.2020 по 19.11.2020 (включно), в той час, як рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 року у справі №620/19170/21 набрало законної сили 01.11.2022.
Так, суду надано «Список одержувачів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким у 2024 році здійснено доплати на виконання рішень судів, які набрали законної сили в період по 19.11.2020» та «Список одержувачів пенсії для здійснення доплат на виконання рішень судів, які набрали законної сили в період з 21.09.2020 по 31.10.2020», згідно яких були виплачені кошти на загальну суму 20241252,65 грн по судовим рішенням, найпізніші з яких набрали законної сили 19.11.2020 (т. 2 а.с. 85-104).
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно висновків Верховного Суду, сформульованих у межах справи № 361/2109/17, за своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов'язків, зокрема, в частині накладеного судом обов'язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов'язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що якщо під час судового розгляду питання про накладення штрафу буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Тобто, обов'язковою умовою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб'єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк або не вчинення дій, спрямованих на виконання рішення.
При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб'єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов'язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2022 (справа № 420/177/20), переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17 та від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Згідно частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З огляду на викладене, зважаючи на надані відповідачем обґрунтування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, надані доказів вжиття ним заходів для виконання судового рішення, із врахуванням часткового виконання відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту від 24.09.2024 № 2500-0803-7/64511 про виконання рішення суду, доповнення від 24.12.2024 № 2500-0802-7/87725 та від 14.01.2025 до звіту про виконання рішення суду від 25.04.2022 у справі № 620/19170/21.
Водночас, враховуючи, що рішення суду виконано не в повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.
Разом з тим, зважаючи на те, що відповідачем було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення суду, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для накладення на керівника пенсійного органу штрафу.
Керуючись статтями 241-242, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Прийняти звіт від 24.09.2024 № 2500-0803-7/64511 про виконання рішення суду, доповнення від 24.12.2024 № 2500-0802-7/87725, від 14.01.2025 до звіту про виконання рішення суду від 25.04.2022 у справі № 620/19170/21.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 у справі № 620/19170/21 - три місяці з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.01.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА