про витребування доказів
20 січня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/5175/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» згідно з поданим рапортом 14.04.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення, яким звільнити з лав Збройних Сил України ОСОБА_1 на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою судді від 18 листопада 2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Предметом позову є дії відповідача, що полягають у не звільненні позивача з військової служби за його рапортом з підстав, передбачених пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме, за такими сімейними обставинами, як наявність матері дружини, із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.
Згідно з правилами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Позивач у позові зазначає, що ним 14.04.2024 року було подано рапорт про звільнення з військової служби безпосередньому командуванню на підставі пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
У поданому відзиві відповідач повідомив, що ОСОБА_1 подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з лав Збройних Сил України за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з наявністю одного із батьків дружини із числа осіб з інвалідністю II групи - матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, відповідач зауважує, що коли саме подано рапорт достеменно не відомо, дата в рапорті відсутня, а також відсутня відмітка про реєстрацію даного рапорту в діловодстві військової частини НОМЕР_1 .
У відповіді на відзив позивач пояснює, що перший рапорт був написаний 14.04.2024 року, його підписали, але вхідний номер не був поставлений, та в ньому не були прописані всі додатки наявні в нього. На підставі цього позивач написав рапорт, який долучений до позовної заяви, на той час заступник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який наразі є безпосереднім командиром, зазначив, що другий рапорт буде долучений до першого, який написаний 14.04.2024 року, тому нову дату проставляти не потрібно. Позивач пояснює, що через свою не кваліфікованість у даному питанні та довірі до керівництва військової частини, виконав так як йому було вказано. Щодо реєстраційного номеру, при подачі першого рапорту від 14.04.2024 року, йому було усно відмовлено у присвоєнні йому реєстраційного номеру, та загалом у звільненні з військової служби.
З цього приводу, суд зазначає, що згідно з п.233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби, думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю, районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Отже, військовослужбовці військових частин подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення безпосередньо до свого прямого командира, який розглядає рапорт та потім передає на виконання вищому керівництву.
Судом встановлено, що рапорт ОСОБА_1 поданий командиру інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_4 , містить особистий підпис позивача та резолюцію "в роботу згідно керівних документів" підпис відповідальної особи.
Суд зазначає, що наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року №124 затверджена Інструкція з діловодства у Збройних Силах України, яка встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ, (далі військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням.
У кожній військовій частині (установі) організовується загальне (несекретне) діловодство (далі діловодство), ведення якого покладається на службу діловодства, а там, де вона за штатом не передбачається, на особу (групу осіб), відповідальну за ведення діловодства, яка призначається наказом командира (керівника) військової частини (установи). У разі призначення декількох відповідальних осіб серед них визначається старший та розподіляються обов'язки (пункт 1.1 Інструкції).
Служба діловодства відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює реєстрацію та веде облік документів, машинних носіїв інформації, печаток та штампів (пункт 1.12.2 Інструкції).
Усі документи, що надходять до військової частини (установи), приймаються в уповноваженому органі у сфері діловодства військової частини (установи) (пункт 3.7.1 Інструкції).
Факт і дата надходження документа до відповідального підрозділу військової частини (установи) обов'язково фіксується (пункт 3.7.5 Інструкції).
Згідно з пункту 3.8.1 Інструкції документи, адресовані командирам (керівникам) військових частин (установ), а також такі, в яких не зазначено конкретної посадової особи або підрозділу військової частини (установи) як адресата, підлягають попередньому розгляду в службах діловодства військової частини (установи).
Відповідно до розділу 3.9 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України "Реєстрація документів", реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, який підтверджує факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації. Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення. Подавати на розгляд командиру (керівнику) незареєстровані документи забороняється.
Також згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Отже, наведені вище положення передбачають право військовослужбовця на подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби. При цьому відповідальні особи з ведення діловодства військової частини повинні прийняти рапорти та зареєструвати їх у журналі вхідної кореспонденції.
Обов'язок щодо реєстрації рапортів та подання його до розгляду (виконання) лежить на службі діловодства військової частини або там, де вона за штатом не передбачається, на особу (групу осіб), відповідальну за ведення діловодства.
Зважаючи на викладене, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо того, що військовій частині невідомо коли саме подано рапорт, а також те, що на ньому відсутня відмітка про реєстрацію даного рапорту у діловодстві військової частини НОМЕР_1 , оскільки сам факт подання такого рапорту позивачем, військовою частиною не заперечується, при цьому обов'язок щодо реєстрації такого рапорту лежить саме на відповідачу.
За правилами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 2, 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
В силу статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Зважаючи на вказане, суд вважає, що для повного та об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення спору необхідно витребувати у військової частини докази щодо реєстрації рапорту позивача службою діловодства, у випадку відсутності таких доказів - змістовні пояснення щодо дати, коли надійшов рапорт позивача, коли та ким було здійснено резолюцію на такому рапорті.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем у поданому відзиві зазначено, що за наслідком поданих позивачем документів було встановлено, що перелік документів на звільнення старшого солдата ОСОБА_1 наданий не в повному обсязі. Позивачу було рекомендовано (усно в словесній формі) додати наступні документи: копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією на ім'я ОСОБА_2 ; довідку з органів Пенсійного фонду України про отримання пенсії по інвалідності на ім'я ОСОБА_2 ; витяги з реєстру територіальної громади про реєстрацію на самого позивача, дружини позивача та матері дружини позивача; довідку про склад сім'ї; Акт встановлення факту здійснення догляду за громадянами із числа осіб з інвалідністю (осіб, які потребують постійного догляду); а також висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, що мати дружини позивача потребує постійного догляду та відомості відносно дружини позивача, які б підтверджували про неможливість здійснювати постійний догляд чи сама потребує постійного догляду за рішенням МСЕК чи ЛКК, для прийняття рішення щодо звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з військової служби через сімейні обставини.
Відповідачу на підтвердження наведених доводів необхідно зазначити коли саме в усній формі позивачу було роз'яснено щодо необхідності додати додаткові документи, про які зазначено у відзиві, а також зазначити дату, коли саме позивачем надано такі документи згідно наведеного переліку.
На підставі наведеного та керуючись статтями 72, 77, 80, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 докази щодо реєстрації рапорту позивача про звільнення службою діловодства, у випадку відсутності таких доказів - змістовні пояснення щодо дати, коли надійшов рапорт позивача, коли та ким було здійснено резолюцію на такому рапорті.
2. Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 змістовну інформацію щодо дати, коли ОСОБА_1 в усній формі було роз'яснено щодо необхідності додати до рапорту про звільнення додаткові документи, про які зазначено у відзиві, а також щодо дати, коли саме позивачем надано такі документи згідно наведеного у відзиві переліку.
3. Указані докази та інформацію подати до суду протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
4. Роз'яснити відповідачу, що невиконання ухвали суду в частині витребування доказів може мати наслідком застосування заходів встановлених статтями 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України або заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України (тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, накладення штрафу на відповідальну особу), а також про встановлену законом відповідальність за умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Кушнір