20 січня 2025 року м. Київ № 320/45819/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська»
до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу від 05.09.2024 №10-5.2-06/41.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 вересня 2024 року Держпродспоживслужби винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів № 10-5.2-06/41, якою на позивача накладено штраф у розмірі 90 175,00 грн. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2024 року, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
08 жовтня 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі № 320/45819/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 31 жовтня 2024 року у справі №320/45819/24 доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська», представника позивача - Попова О.О., Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області 01 листопада 2024 року.
12 листопада 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ Держпродспоживслужби в Київській області надійшов відзив, сформований в системі «Електронний суд» 12 листопада 2024 року.
Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню, оскільки вважає доводи викладені позивачем безпідставними, неправомірними, недоведеними, необґрунтованими, бездоказовими, надуманими і такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства України. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Правом надання відповіді на відзив відповідно до положень статті 163 КАС України позивач не скористався.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» (ідентифікаційний код 39018680, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Павла Чубинського, (Горького) буд.5-В) 12.12.2013 зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11 липня 2024 року ОСОБА_1 подано скаргу до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на протиправні дії ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська».
12 липня 2024 року Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулося до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за погодженням на проведення позапланового заходу державного нагляду.
Листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 17.07.2024 №15.1.2-6/14847 відповідачу погоджено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» законодавства про захист прав споживачів за адресою: вул. Горького, 5В, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область.
25 липня 2024 року Головним управлінням, відповідно до наказу №999-од від 25 липня 2024 року, на підставі скарги громадянина ОСОБА_1 від 11.07.2024 № А-540-2024 видано посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 427 від 25 липня 2024 року. Строк перевірки - 10 робочих днів, дата початку заходу - 26 липня 2024 року, закінчення - 08 серпня 2024 року.
26 липня 2024 року відповідачем сформовано вимогу №31 про надання інформації ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» до 14 години 31 липня 2024 року.
26 липня 2024 року посадові особи відповідача приступили до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» вимог законодавства про захист прав споживачів у сфері надання житлово-комунальних послуг під час нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії громадянину ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом від 26 липня 2024 року №455 позивач повідомив відповідача, що ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» є малим підприємством, тому, з урахуванням положень статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», строк здійснення позапланового заходу щодо суб'єктів малого підприємництва - не може перевищувати двох робочих днів. Відповідно до посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 427 від 25 липня 2024 року порушуються вимоги щодо строку проведення заходів державного нагляду (контролю), що унеможливлює проведення позапланового поза межами дводенного строку.
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 31 липня 2024 року №1025-од зобов'язано посадових осіб відповідача в період з 02.08.2024 по 05.08.2024 провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» законодавства про захист прав споживачів за адресою: вул. Горького, 5В, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область.
В пункті 4 вказаного наказу вирішено наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 25 липня 2024 року №999-од та посвідчення (направлення) № 427 від 25 липня 2024 року вважати такими, що втратили чинність.
31 липня 2024 року Головним управлінням, на підставі скарги громадянина ОСОБА_1 від 11.07.2024 № А-540-2024 видано посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 433 від 31 липня 2024 року. Строк перевірки - 2 робочі дні, дата початку заходу - 02 серпня 2024 року, закінчення - 05 серпня 2024 року.
Вважаючи, що відповідач не має права на проведення повторної перевірки, позивач не допустив його до перевірки та надав відповідного листа.
05 серпня 2024 року відповідачем було складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) №10-5.2-03/000065, в якому було зафіксовано факт не допуску до проведення перевірки.
Листом №10-5.3/7367-24 від 08.08.2024 відповідач запросив у позивача інформацію про обсяг реалізованої продукції за липень 2024 року для визначення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Листом №10-5.3/7488-24 від 12.08.2024 відповідач повідомив позивача та запросив уповноваженого представника ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» взяти участь розгляд питання про притягнення до відповідальності відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», що відбудеться 29 серпня 2024 року о 10:00год.
Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 05 вересня 2024 року №10-5.2-06/41 за створення перешкод особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, застосовано до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» штраф у розмірі 90 175,99 грн.
Не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів від 05 вересня 2024 року №10-5.2-06/41, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).
Дія цього Закону також не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення податковими органами податкового контролю за дотриманням вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що здійснюються ними у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Частиною четвертою статті 6 Закону № 877-V Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), серед іншого, зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно із частинами сьомою та восьмою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Частиною першою статті 10 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);
тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів визначає Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12 травня 1991 року (далі Закон № 1023-XII).
Відповідно до вимог пунктів 1, 2, 12, 13 частини першої статті 26 Закону № 1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 (далі за текстом - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема, у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.
Згідно з вимогами пункту 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону № 1023-XII передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб'єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177 /далі Порядок №1177/.
В силу пункту 4 Порядку №1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки.
Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судовим розглядом встановлено, що в акті перевірки №000065 від 05 серпня 2024 року зафіксовано порушення ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» вимог абзацу 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внаслідок створення посадовим особам відповідача перешкоди у здійсненні перевірки якості надання житлово-комунальних послуг шляхом невиконання суб'єктом господарювання відповідних законних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
З огляду на викладене, штраф, який накладений на позивача, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів» є адміністративно-господарським.
Надаючи оцінку обґрунтованості постанови відповідача від 05 вересня 2024 року №10-5.2-06/41, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на позивача накладено санкції за пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що згідно оскаржуваної постанови №10-5.2-06/41 від 05 вересня 2024 року позивача притягнуто до відповідальності за створення перешкод службовим особам відповідача, що полягало в ненаданні передбаченої законодавством інформації, документів, пояснень, відомостей необхідних для об'єктивного та неупередженого розгляду звернення споживача.
Проте, ані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ані Законом України «Про захист прав споживачів» не визначено такої форми створення перешкод у здійсненні перевірки як ненадання документів та/або інформації суб'єктом господарювання.
До того ж, оскаржувана постанова №10-5.2-06/41 від 05 вересня 2024 року не містить чіткого визначення об'єктивної сторони правопорушення, зокрема, зазначення, які саме документи не надані, чи в чому полягало створення перешкод у здійсненні перевірки, та за якою саме вимогою (якщо така письмова вимога взагалі адресувалась позивачу).
Крім того, суд вважає за необхідне звернути на ту обставину, що вказаний позаплановий захід відповідач розпочав саме 26 липня 2024 року відповідно до посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 427 від 25 липня 2024 року. Строк перевірки - 10 робочих днів, дата початку заходу - 26 липня 2024 року, закінчення - 08 серпня 2024 року.
Відповідно до витягу з журналу реєстрації перевірок ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» здійснено відповідний запис (№2 за 2024 рік) про перевірку посадовими особами відповідача з 26.07.2024 по 08.08.2024.
Проте, відповідач не врахував, що позивач належить до малих підприємств, у зв'язку із чим відповідно до вимог частини четвертої статті 6 Закону №877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати двох робочих днів.
У зв'язку із чим 29 липня 2024 року був останнім днем проведення заходу державного нагляду (контролю).
Як свідчать матеріали справи та не заперечується учасниками судового розгляду, акт за результатами заходу за направленням №427 не складався та не підписувався.
З огляду на що відповідач в своєму відзиві доходить до висновку, що Головним управлінням в період з 26.07.2024 по 08.08.2024 не був здійснений захід нагляду (контролю) за направленням № 427, оскільки під час його здійснення стала відома інформація, яка порушує права Товариства, тому, звинувачення позивача жодним чином необґрунтовані, а тому є безпідставними.
Проте суд вважає вказаний висновок відповідача хибним.
Так, частиною шостою статті 7 Закону № 877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Проте, розпочавши позаплановий захід по відношенню до позивача, відповідач через грубе порушення вимог частини четвертої статті 6 Закону № 877-V, цілком правомірно не був допущений посадовими особами позивача до продовження здійснення заходів.
Суд критично ставиться до твердження відповідача, шо він не був обізнаний про той факт, що позивач є суб'єктом малого підприємництва, оскільки, відповідач вже здійснював в грудні 2021 року позапланову перевірку за зверненням громадянина ОСОБА_2 , яка тривала два дні з 22.12.2021 по 22.12.2021, про що свідчить запис в журналі реєстрації перевірок позивача.
До того ж в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться відомості щодо рішення Київського окружного адміністративного суду:
від 21 березня 2022 року у справі №320/10483/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» про стягнення з відповідача штрафу в сумі 34000,00 грн;
від 22 вересня 2022 року у справі №320/3803/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» про стягнення з відповідача штрафу в сумі 34000,00 грн.
Зокрема з рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №320/3803/21 вбачається, що у період з 30.11.2020 по 01.12.2020 на підставі звернення мешканця с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинсчького району Київської області, погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.05.2020 №16.2-6/2/7185, а також згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 18.05.2020 №2839-ОД (а.с.21) та посвідчення (направлення) від 18.05.2020 №2360 (а.с.22), головними спеціалістами відділу контролю за регулюванням цінами Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області Бондарем Дмитром Анатолійовичем та Шаповал Оленою Ігорівною було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» з питань дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт від 01.12.2020 №67.
Тобто, до здійснення позапланового заходу в 2024 року, відповідач по відношенню до позивача в 2020 та 2021 роках вже проводив відповідні заходи, які тривали два робочих днів.
Розпочавши здійснення позапланового заходу 26 липня 2024 року, відповідач не закінчив його в продовж двох днів, а 31 липня 2024 року прийняв рішення про проведення позапланового заходу за зверненням громадянина ОСОБА_1 , яке фактично є повторним заходом із однієї підстави, яке розпочав 02 серпня 2024 року і закінчив 05 серпня 2024 року, за наслідками якого вже було складено акт №000065 від 05.08.2024 і як наслідок було прийнято спірну постанову.
Відповідно до вимог частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 р. (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 13 вересня 2024 року №6671 позивачем сплачено судовий збір на суму 3028 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про накладання штрафу від 05.09.2024 №10-5.2-06/41.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація «Софія Київська» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.