20 січня 2025 року м. Київ № 320/7733/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2023 року №Ю-1451-17, складену Головним управлінням ДПС у Київській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області вилучити з облікової картки платника податку суму заборгованості з єдиного соціального внеску у сумі 502 700,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що акціонерне товариство «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (код ЄДРПОУ 00292474) не погоджується з визначеною податковою службою сумою боргу і вважає, що ГУ ДПС у Київській області порушило чинне законодавство при складанні та направленні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2023 року №Ю-1451-17.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року відкрито провадження у справі №320/7733/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 28 лютого 2024 року по справі №320/7733/24 доставлено до електронного кабінету АТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» та Головного управління ДПС у Київській області 01 березня 2024 року.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, що позивача взято на облік як платника єдиного внеску Ірпінською податковою інспекцією 26.06.1995 року, номер взяття на облік 10-30-04-0407.
Акціонерним товариством «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (код ЄДРПОУ 00292474) отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2023 №Ю-1451-17, складену ГУ ДПС у Київській області, згідно якої підприємству визначено суму боргу у розмірі 478 163,3 грн.
Не погоджуючись із визначеною сумою боргу, позивачем направлено на адресу ДПС України скаргу на вимогу про сплату боргу від 12.12.2023 №Ю-1451-17.
За результатом розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення №1981/6/99-00-06-02-01-06 від 25.01.2024, відповідно до якого вимогу про сплату боргу залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
З метою захисту порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон України), а саме пунктом 2 статті 1 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Судом встановлено, що відносно позивача були складені вимоги про сплату боргу №Ю-1451-17 від 06.02.2018, №Ю-1451-17 від 12.06.2018, №Ю-1451-17 від 09.07.2018, №Ю- 1451-17 від 05.09.2018, №Ю-1451-17 від 04.02.2019, №Ю-1451-17 від 04.03.2020, №Ю-1451-17 від 03.04.2020, №Ю-1451-17 від 15.05.2020, №Ю-1451-17 від 09.06.2020, №Ю-1451-17 від 03.07.2020, №Ю-1451-17 від 08.09.2020, №Ю-1451-17 від 13.10.2020, №Ю-1451-17 від 11.11.2020, №Ю-1451-17 від 13.09.2021, №Ю-1451-17 від 02.09.2021, №Ю-1451-17 від 10.04.2023, №Ю-1451-17 від 14.06.2023, №Ю-1451-17 від 13.09.2023.
Не погоджуючись із визначеним сумами недоїмки позивачем було здійснено оскарження зазначених вище вимог в адміністративному та судовому порядку, а саме:
вимога про сплату боргу №Ю-1451-17 від 06.02.2018 оскаржена в Київський окружний адміністративний суд, справа №810/2691/18. Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №810/2691/18 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 №Ю-1451-17, в апеляційному порядку зазначене рішення не оскаржено;
вимога №Ю-1451-17 від 12.06.2018 оскаржена в судовому порядку, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі №810/4625/18 позов ПАТ «ГВКК «Біличі» задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (в апеляційний суд ГУ ДПС у Київській області рішення суду не оскаржено);
вимога №Ю-1451-17 від 09.07.2018 оскаржена в судовому порядку, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі №320/5181/18 позов ПАТ «ГВКК «Біличі» задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №320/5181/18 рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 залишено без змін;
вимога №Ю-1451-17 від 05.09.2018 оскаржена в адміністративному порядку, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення про результат розгляду скарги від 19.11.2018 року №37563/6/99-99-11-02-02-25, відповідно до якого вимогу про сплату боргу від 05.09.2018 року №Ю-1451-17 скасовано, вимога вважається відкликаною, а скарга задоволена частково;
вимога №Ю-1451-17 від 04.02.2019 оскаржена у судовому порядку, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №320/2150/19 позов ПАТ «ГВКК «Біличі» задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду без змін;
вимога №Ю-1451-17 від 04.03.2020 та вимога №Ю-1451-17 від 03.04.2020 оскаржені в Київський окружний адміністративний суд (справи №320/6116/20 та №320/6112/20 відповідно). Рішеннями від 23.09.2020 у справах №320/6116/20 та №320/6112/20 позови ПАТ «ГВКК «Біличі» задоволено, вимоги про сплату боргу скасовані;
вимога №Ю-1451-17 від 09.06.2020 оскаржена у Київський окружний адміністративний суд, справа №320/7486/20, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 позовну заяву ПАТ «Гурничовидобувного і каменеобробного комбінату «Біличі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, разом з доданими матеріалами справи повернуто позивачеві, вказане судове рішення в апеляційний суд не оскаржувалося;
вимога №Ю-1451-17 від 03.07.2020 оскаржена в Київський окружний адміністративний суд, справа №320/8248/20, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року вимогу скасовано;
вимога №Ю-1451-17 від 08.09.2020 оскаржена до Київського окружного адміністративного суду, справа №320/11852/20, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 позовну заяву ПАТ «Гурничовидобувного і каменеобробного комбінату «Біличі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, разом з доданими матеріалами справи повернуто позивачеві, вказане судове рішення в апеляційний суд не оскаржувалося;
вимога №Ю-1451-17 від 13.10.2020 оскаржена у Київський окружний адміністративний суд, справа №320/12536/20, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області від 13.10.2020 № Ю-1451-17, вказане рішення суду в апеляційний суд не оскаржувалося;
вимога №Ю-1451-17 від 11.11.2020 року оскаржена в судовому порядку, справа №320/412/21, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області від 11.11.2020 № Ю-1451-17, вказане рішення суду в апеляційний суд не оскаржувалося;
вимога №Ю-1451-17 від 11.12.2020 року оскаржується в Київському окружному адміністративному суді, справа №320/14745/21;
вимога №Ю-1451-17 від 02.09.2021 року оскаржена в судовому порядку, справа №320/14119/21, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату недоїмки Головного управління Державної податкової служби у Київській області податкову вимогу від 02.09.2021 № Ю-1451-17, вказане рішення суду в апеляційний суд не оскаржувалося;
вимога №Ю-1451-17 від 14.06.2021 року оскаржена в судовому порядку, справа №320/9775/21, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2021 №Ю-1451-17, складену Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області, вказане рішення суду в апеляційний суд не оскаржувалося;
вимога №Ю-1451-17 від 10.04.2023 року оскаржена в адміністративному порядку, скаргу підприємства задоволено частково;
вимога №Ю-1451-17 від 14.06.2023 року перебуває в процесі оскарження (26.07.2023 року направлено позов до Київського окружного адміністративного суду);
вимога №Ю-1451-17 від 13.09.2023 року скасована відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року по справі №320/5735/24. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року без змін.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
На відміну від пункту 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Податковим кодексом України, а саме пункт 10 статті 87 Податкового кодексу, так само як і статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент затвердження переліку вимог кредиторів у справі про банкрутство), передбачено, що вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто відбувається зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
З облікової картки платника податків судом встановлено, що станом на 31 грудня 2012 року за позивачем обліковувалась недоїмка у сумі 274 546,87 грн та пеня у сумі 1 764,4 грн.
Разом з тим під час судового розгляду справи встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2012 у справі №58/022-12 порушено провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19 червня 2012 року у справі №58/022-12 про банкрутство АТ «ГВКК «Біличі» визначені заявлені вимоги кредиторів, в тому числі Ірпінської ОДПІ Київської області, правонаступником якої є ГУ ДПС у Київській області, і Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, а місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19 червня 2012 року у справі №58/022-12 про банкрутство затверджено суму заявлених вимог Пенсійним фондом до акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» у розмірі 510 442,80 грн (штрафні санкції та пеня).
В подальшому повноваження щодо адміністрування Єдиного соціального внеску передано від Пенсійного фонду України до органів Міндоходів, а у 2014 р. - до Державної фіскальної служби України (Податкової служби).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 у справі №58/022-12 затверджено Мирову угоду.
Згідно тексту Мирової угоди встановлено, що сума вимог Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області відноситься до 6 черги задоволення вимог кредиторів. Сума заборгованості з урахуванням штрафних санкцій та пені визначена в розмірі 510 442,80 грн. Розстрочка платежу становить дев'ять місяців з моменту затвердження господарським судом мирової угоди. Платежі необхідно здійснювати починаючи з четвертого місяця з моменту затвердження господарським судом угоди. Сплата повинна відбуватися рівними частинами у сумі 85 073, 80 грн. щомісячно до останнього календарного дня місяця протягом шести місяців за рахунок коштів, отриманих від третьої особи.
Оскільки повноваження щодо адміністрування Єдиного соціального внеску передано від Пенсійного фонду України до органів податкової служби, то частину, визначених у мировій угоді, зобов'язань акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» повинно було сплачувати до Ірпінської ОДПІ Київської області, а саме 211 652,85 грн, а решту - 298 789,95 грн зобов'язання до Пенсійного фонду.
Позивачем було погашено вказану суму заборгованості у розмірі 211 652,85 грн згідно ухвали Господарського суду Київської області по справі Б8/022-12 від 14.12.2015 про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» перед Ірпінською ОДПІ Київської області відповідно до платіжних доручень:
29.07.2016 у сумі 41 505,25 грн (платіжне доручення №347);
29.08.2016 у сумі 85 073,80 грн (платіжне доручення №379),
27.09.2016 у сумі 85 073,80 грн (платіжне доручення №388).
Сума боргу у розмірі 298 789,95 грн була сплачена до Пенсійного фонду, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.11.2019 №1317/105-04.
Докази погашення заборгованості в межах Мирової угоди зі сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та Державної податкової служби містяться в матеріалах справи.
Таким чином, твердження відповідача про залишок несплаченого боргу у сумі 217 165,21 грн, що був затверджений Мировою угодою не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, на підтвердження сплати поточних зобов'язань, які визначені в самостійно поданих звітах за ІІІ квартал 2022 року у сумі 63 544,96 грн, за IV квартал 2022 року у сумі 67 074,18 грн, за І квартал 2023 року у сумі 63 378,39 грн, за ІІ квартал 2023 року у сумі 67 000,56 грн, позивачем надані копії платіжних інструкцій.
3 облікової картки платника податків судом встановлено, що ГУ ДПС у Київській області, користуючись повноваженнями контролюючого органу щодо зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, здійснив зарахування коштів, сплачених позивачем в оплату поточних зобов'язань з єдиного соціального внеску в рахунок погашення попередньої недоїмки та пені з єдиного соціального внеску в сумі, які при цьому включені до шостої черги конкурсних кредиторських вимог УПФУ у Київській області.
Проте, відповідно до пункту 87.10 статті 87 ПКУ з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та згідно з Кодексом України з процедур банкрутства (відповідно до змін внесених до ПКУ Законом №466-IX від 16.01.2020) без застосування норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 19 Закону №2343-XII (в редакції чинній на момент ухвалення рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ ГВКК «Біличі») мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зокрема, але не виключно не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
Таким чином, ГУ ДПС у Київській області протиправно здійснило зарахування коштів, сплачених позивачем в рахунок оплати поточних зобов'язань з єдиного соціального внеску в рахунок погашення недоїмки та пені з єдиного соціального внеску, яка при цьому включена до шостої черги конкурсних кредиторських вимог УПФУ у Київській області в рамках справи про банкрутство позивача.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2023 №Ю-1451-17.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головне управління ДПС у Київській області вилучити з облікової картки платника податку суму заборгованості з єдиного соціального внеску у сумі 502 700,79 грн, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 року №5, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Згідно пункту 2 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
За пунктом 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Згідно глави 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку.
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №805/4374/15-а, від 25.03.2020 року у справі №826/9288/18.
Відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Суд звертає увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у заявлений позивачем спосіб захисту, що на переконання суду, повністю призведе до відновлення його порушених прав та законних інтересів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 7 540,51 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 29.01.2024 №11.
Таким чином, судовий збір у розмірі 7 540,51 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2023 №Ю-1451-17, складену Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.
3. Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області вилучити з облікової картки платника податку акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» суму заборгованості з єдиного соціального внеску у сумі 502 700,79 грн.
4. Стягнути на користь акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 7 540,51 (сім тисяч п'ятсот сорок) гривень 51 копійку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.