Справа № 201/15394/24
Провадження № 2/201/1367/2025
17 січня 2025 року місто Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Стислий виклад позиції позивача
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 05 грудня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якій просила суд:
-Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича від 29 квітня 2020 року зареєстрований в реєстрі за № 11476 про стягнення з ОСОБА_1 , 37 160,00 грн. за кредитним договором № 2926214 від 20 листопада 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", код ЄДРПОУ 41346335.
-Стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. та судовий збір в сумі 1 937,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29 квітня 2020 року Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович було вчинено виконавчий напис № 11476 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості за Кредитним договором № 2926214 від 20 листопада 2019 року в розмірі 37 160,00 гривень.
11 червня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна видала Постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису.
Лише 19 листопада 2024 року бухгалтерія роботодавця Хохлаєвої Ю.М. ТОВ «ПРЕМІУМ ФІНАНС», повідомила її про надходження на адресу товариства Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників від 04 листопада 2024 р. по ВП № НОМЕР_2, а також надала фотокопію даної Постанови.
Позивач вважає вищезазначений виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 грудня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.32).
09 грудня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та витребувано докази. (а.с.33-34).
09 грудня 2024 року ухвалою судді зупинено стягнення за виконавчим написом нотаріуса. (а.с.36-37).
Ухвалу про витребування доказів приватним нотаріусом виконано не було, на момент розгляду справи витребувані документи не надходили.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.
Фактичні обставини, встановлені судом
20 листопада 2019 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2926214. (а.с.17-19).
04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №11476 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 37 160 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит». (а.с.16).
11 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса № 11476 від 04 квітня 2020 року про стягнення з позивача, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості у розмірі 37 160 грн. (а.с.20).
04 листопада 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. (а.с.21).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема: Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до п. 1-1 наведеного Переліку, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
У постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 в справі №6-887цс17 зроблено висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
При цьому, стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
У відповідності до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18), вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.
Таким чином, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
У спірному виконавчому написі сума заборгованості складає 37 160,00 грн., однак жодних доказів стосовно розрахунку саме такої суми заборгованості відповідачем суду не надано. Не підтверджується розмір заборгованості і наданими до заяви додатками.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним.
На суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов'язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд враховує, що відповідач не скористався правом та не надав доказів, як і документів, які б підтверджували безспірність заборгованості, на підставі яких здійснено виконавчий напис.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 квітня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі № 11476, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» у розмірі 37 160,00 грн.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 141 ЦПК України, висновки суду щодо задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1816,80 грн. (1211,20 грн. сплата судового збору за позовну вимогу + 605,60 грн. сплата судового збору за забезпечення позову).
Крім того, позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн., яку підтверджують договором про надання правової допомоги від 20 листопада 2024 року (а.с.25-26), описом робіт (а.с.27), платіжною інструкцією (а.с.28).
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
При цьому згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (РішенняЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).
Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката не співмірна із складністю справи, оскільки справа слухалась в спрощеному провадженні без виклику сторін, участі в судових засіданнях представник не приймав, тому визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 грн є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.
Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 76-78, 81, 141, 263 - 265, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича від 29 квітня 2020 року зареєстрований в реєстрі за № 11476 про стягнення з ОСОБА_1 , 37 160,00 грн. за кредитним договором № 2926214 від 20 листопада 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", код ЄДРПОУ 41346335.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в розмірі 1816,80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті правничої допомоги у розмірі 4 000, 00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335), м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А;
Треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 15, напівпідвал. 5, оф. 6,
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4А, оф. 71А.
Суддя С.О. Демидова