Справа № 210/142/25
Провадження № 1-в/210/70/25
іменем України
20 січня 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_3 про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Представник адміністрації ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Засуджений ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2016 року ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні і призначено йому покарання: за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 185 КК України 1 рік обмеження волі; за ч. 2 ст. 185 КК України 2 роки обмеження волі; за ч. 2 ст. 289 КК України 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Згідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2018 року вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12. 2016 року стосовно ОСОБА_4 скасовано в частині призначеного покарання ОСОБА_4 .. Призначено ОСОБА_4 покарання за: ч. 2 ст. 289 КК України у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі; ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна. В іншій частині вирок залишено без змін.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2016 року встановлено, що ОСОБА_4 визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України; за ч. 2 ст. 289 КК України; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом 16.07.2016 року, сума матеріального збитку складає 472,20 гривень; за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом 16.07.2016 року, сума матеріального збитку складає 1991,73 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2016 на рівні 1378,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2016 рік, становить 689,00 грн (1378,00 грн *50% = 689,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2016 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 1378,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2016 року за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 185 КК України.
При цьому, за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2016 року ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 1991,73 гривень, що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння є кримінально караним, та цим же вироком визнаний винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 2 ст. 289 КК України, які не підпадають під дію Закону № 3886?IX.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2016 року за ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2016 року з урахуванням вироку Дніпровського апеляційного суду 18.12.2018 року за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1