Справа № 199/150/25
(3/199/437/25)
іменем України
20.01.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 25.07.2022 (орган, що видав 1211), не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи особою, якій накладалося стягнення за ст. 184 КУпАП, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинила аналогічне правопорушення: 23.12.2024 о 07:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 не виконала свої батьківські обов'язки по вихованню дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки покинула їх самих та пішла в невідомому напрямку. Дітей вилучено та поміщено до ДМКЛ № 6, чим ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, в тому числі через офіційний веб-сайт «Судова влада України», тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 649093 від 27.12.2024, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис в протоколі;
- відомостями зі служби 102 про те, що надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 донька співмешканця заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.12.2024 вранці покинула 2 малолітніх дітей, на дзвінки не відповідає, дітей кидає неодноразово, зловживає алкоголем, діти - ОСОБА_2 , 2 роки та ОСОБА_3 , 5 місяців. Прибувши за адресою виклику: АДРЕСА_1 , зв'язались із заявницею ОСОБА_4 , яка являється мачухою громадянки ОСОБА_5 та повідомляє, що остання покинула домівку та залишила своїх малолітніх дітей більше доби тому без нагляду: доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , 2024 р.н. (повну дату народження не знає) свідоцтв про народження дітей у заявниці немає. ОСОБА_5 не забезпечує належним чином дітей одягом, їжею та іншими речами. Матеріальну допомогу від держави витрачає на власні потреби. На місці виклику ОСОБА_5 немає. На місці відібрано заяву від громадянки ОСОБА_4 та повідомлено Сектор ювенальної пробації м. Дніпра щодо невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_5 . Діти залишаються під наглядом заявниці ОСОБА_4 до приїзду матері та ювенальної превенції. Медичної допомоги не потребують;
- письмовою заявою ОСОБА_4 до поліції, в якій остання просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за невиконання батьківських обов'язків щодо виховання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , 2024 р.н., а саме: покидає дітей більше ніж на добу без нагляду, більше двох місяців не відвідує лікаря. Не забезпечує дітей належним чином їжею, одягом, матеріальну допомогу держави витрачає на власні потреби;
- копіями актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 24.12.2024;
- копією постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03.12.2024, з якої слідує, що ОСОБА_1 накладалося стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП як такі, що виразилися в ухиленні батьками від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка офіційно не працевлаштована, приймаючи до уваги ступінь її вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти їй адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати нею штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко