Справа № 420/38394/24
17 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафрост" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквафрост" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000144/1 від 02.12.2024 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27.06.2023 р. між компанією Global Floro AS (Алесунд, Норвегія) та ТОВ "Аквафрост" укладено контракт № 27/06/23-7. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів Global Floro AS здійснило на адресу ТОВ "Аквафрост" поставку товару - ікра оселедця заморожена. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв'язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UA500110/2024/000364 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000144/1 від 02.12.2024 р., яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Аквафрост" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов'язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Ухвалою від 12.12.2024 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
26.12.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 02.12.2024 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № 24UA500110009370U9. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням для ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Відповідно до п.5 пп.5.3 контракту від 27.06.2023 р. № 27/06/23-7 сума, умови та валюта платежу повинні вказуватись в інвойсі до контракту на кожну конкретну поставку товару. Проте у інвойсі від 09.11.2024 р. № 10011830 умови оплати вказані не коректно, що не дає можливість перевірити митну вартість товару. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 р. № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано. У довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу. У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг: 2) документи, що підтверджують вартість навантаження; 3) виписку з бухгалтерської документації, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом надано лист від 02.12.2024 р., в якому повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.
27.12.2024 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ній обставин, оскільки вони не спростовують доводи, викладені у позовній заяві.
31.12.2024 р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якій вказує на правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою від 17.01.2025 р. відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.06.2023 р. між компанією Global Floro AS (Постачальник) та ТОВ "Аквафрост" (Покупець) укладено контракт № 27/06/23-7, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товар, визначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також інші необхідні характеристики Товару, попередньо узгоджені Сторонами, вказуються в Інвойсі, який є невід'ємною частиною даного Контракту. Поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар і бере на себе зобов'язання за розрахунками з Постачальником (п.п.1.1, 1.2 контракту).
Пунктом 1.3 контракту встановлено, що товаросупровідні документи, які Постачальник повинен надати Покупцю на кожну партію Товару: товарно-транспортна накладна (коносамент, СМR, авіанакладна, залізнична накладна) - 1 оригінал; сертифікат походження (загальної форми або ЕUR-1, якщо є) - 1 оригінал, 3 копії; якісний сертифікат виробника - 1 оригінал, 3 копії; декларація виробника - 1 оригінал, 3 копії; ветеринарний сертифікат затвердженої в Україні форми - 1 оригінал, виписаний на кожен контейнер/автомобіль окремо; пакувальний лист - 1 оригінал, 3 копії; інвойс - 3 оригінали.
Відповідно до п.3.2 контракту поставка товарів за цим Договором повинна здійснюватися Покупцеві. Терміни та умови поставки (відповідно до "Інкотермс-2010") обумовлюються в інвойсах до цього Контракту.
Згідно п.4.1 контракту ціни на поставлені товари повинні бути узгоджені Сторонами. Вони вказуються в інвойсах на кожну поставку товару.
Платежі повинні здійснюватися Покупцем на рахунки, зазначені Постачальником в інвойсах до Контракту на кожну поставку товарів. Сума, умови і валюта платежу також повинні вказуватися в інвойсах до Контракту на кожну конкретну поставку Товару. Платежі по даному Контракту можуть здійснюватися як у вигляді попередньої оплати, так і з відстрочкою платежу (п.п.5.1, 5.3, 5.4 контракту).
На виконання умов контракту компанією Global Floro AS поставлено ТОВ "Аквафрост" товар, а саме: № 1 - ікра оселедця заморожена (Clupea Harendus) очищена, без ястикової оболонки, для промислової переробки, вагою 20000 кг.
02.12.2024 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 24UА500110009370U9. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: сертифікат якості від 09.11.2024 р. б/н; пакувальний лист від 09.11.2024 р.; рахунок-проформу від 05.11.2024 р. № 102198; рахунок-фактуру (інвойс) від 09.11.2024 р. № 10011830; автотранспортну накладну від 23.10.2024 р. б/н; міжнародний ветеринарний сертифікат від 23.11.2024 р. № LT0364896/L2-28385; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 13.11.2024 р. № AR 643014175; банківський платіжний документ від 19.11.2024 р. № 83; декларацію виробника від 09.11.2024 р. б/н; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.11.2024 р. № 123; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 27.06.2023 р. № 27/06/23-7; договір на перевезення від 17.12.2019 р. № 17/12/19; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 27.11.2024 р. № 12186784.
За результатами перевірки МД № 24UА500110009370U9 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 02.12.2024 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг: 2) документи, що підтверджують вартість навантаження; 3) виписку з бухгалтерської документації, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
02.12.2024 р. уповноваженою особою позивача повідомлено, що ТОВ "Аквафрост" до митного органу було надано всі необхідні документи.
02.12.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000144/1, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 5,56 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 4,1721 дол. США/кг.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням для ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до п.5 пп.5.3 контракту від 27.06.2023 р. № 27/06/23-7 сума, умови та валюта платежу повинні вказуватись в інвойсі до контракту на кожну конкретну поставку товару. Проте у інвойсі від 09.11.2024 р. № 10011830 умови оплати вказані не коректно, що не дає можливість перевірити митну вартість товару; 3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 р. № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано; 4) у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу. У зв'язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг: 2) документи, що підтверджують вартість навантаження; 3) виписку з бухгалтерської документації, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом надано лист від 02.12.2024 р., в якому повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час з урахуванням вагових характеристик, є більшим та становить: товар № 1 - 5,56 дол. США/кг (МД від 26.01.2024 р. № UA500110/2024/000476), ніж заявлено декларантом 4,1721 дол. США/кг.
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000144/1, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2024/000364.
Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:
- не надано документів щодо витрат на навантаження;
- в інвойсі від 09.11.2024 р. № 10011830 умови оплати вказані не коректно, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- надані до митниці документи для підтвердження витрат на транспортування товарів не містять всіх необхідних відомостей про вартість перевезення; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, не надано;
- у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу;
- не надано на вимогу митного органу банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, виписку з бухгалтерської документації, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стосовно ненадання документів щодо витрат на навантаження, то суд зазначає, що відповідно до п.п.3.2 контракту від 27.06.2023 р. № 27/06/23-7 термін і умови поставки обумовлюються в інвойсах до нього.
Відповідно до iнвойсу від 09.11.2024 р. № 10011830 умови поставки FCA (Клайпеда).
Згідно Правил Інкотермс 2020 FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.
У зв'язку з введенням дії воєнного стану на території України, порт м.Одеса не використовується, тому постачальник організовує поставку використовуючи змішані види перевезень, відповідно в інвойсі вказано FСА Клайпеда, Литва. Оскільки постачальник товар поставив в порт Клайпеди, але фактично цим його зобов'язання з поставки товару перед позивачем не виконані, адже Литва є країною експорту, виходячи зі змісту супровідних документів і митної декларації № 24UA500110009370U9 (графа 15).
Крім того, позивачем зазначено, що ним понесені витрати, виключно з самого перевезення партії товару автомобільним шляхом та включені такі витрати до митної вартості товару. Відносини між перевізником та позивачем врегульовані умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 17.12.2019 р. № 17/12/19. Перевізник надав послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобілем, що підтверджується змістом та описом послуг, вказаних у довідці про транспортні витрати від 26.11.2024 р. № 123.
При цьому у довідці про транспортні витрати від 26.11.2024 р. № 123 ФОП ОСОБА_1 зазначено, що навантажувальні роботи здійснювалися за рахунок відправника.
З викладеного слідує, що позивач не поніс будь-яких додаткових витрати, крім визначених при декларуванні, а тому витрати на навантаження не підлягають додаванню у якості складової митної вартості.
Доводи відповідача про те, що в інвойсі від 09.11.2024 р. № 10011830 умови оплати вказані не коректно, суд вважає безпідставними, оскільки даний інвойс містить умови поставки - FCA (Клайпеда), умови оплати - попередня оплата за 14 днів до поставки та валюту платежів - дол. США.
Суд зауважує, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В той же час, умови, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 803/3649/15.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійсненні).
Таким чином, вказані зауваження митного органу не впливають на митну вартість товару.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо ненадання декларантом документів на підтвердження витрат на перевезення, так як до митного оформлення надавалася довідка про транспортні витрати від 26.11.2024 р. № 123 ФОП ОСОБА_1 , в якій визначено вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу по маршруту Клайпеда (Литва) - м.п.Ягодин (Україна) у розмірі 60000 грн., страхування вантажу не проводилося, навантажувальні роботи за рахунок відправника.
Суд акцентує увагу на тому жодних зауважень щодо невідповідності вартості транспортних витрат задекларованій позивачем сумі рішення про коригування митної вартості товару не містить.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що надані позивачем митному органу документи є логічними та містять необхідні відомості про вартість перевезення оцінюваного товару згідно із положеннями ч.2 ст.53 МК України для визначення вартості товару.
Доводи відповідача про відсутність у довідці про транспортні витрати посилання на договір перевезення вантажу суд не бере до уваги, оскільки позивачем до митного оформлення надавався договір про транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортному внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 17.12.2019 р. № 17/12/19, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Аквафрост", а тому відповідач міг ідентифікувати довідку про транспортні витрати від 26.11.2024 р. № 123, яка видана ФОП ОСОБА_1 , з виконанням договору від 17.12.2019 р. № 17/12/19.
При цьому, не зазначення у довідці про транспортні витрати посилання на договір перевезення, за умови надання такого договору до митного оформлення, не свідчить про наявність розбіжностей у поданих документах або про не підтвердження витрат на перевезення товарів.
Відповідач неправомірно наголошує на тому, що документами, які підтверджують витрати на перевезення, можуть бути лише рахунки, акти наданих послуг та банківські платіжні документи, так як ці документи позивач не міг надати на час декларування товару, оскільки момент виконання зобов'язань сторін на момент декларування щодо перевезення (здачі вантажу) та оплати не настав, виходячи з умов оплати, визначених п.6.2 договору про транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортному внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 17.12.2019 р. № 17/12/19.
Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прай-листів) виробника, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2024 р. № UA500110/2024/000144/1 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 26.01.2024 р. № UA500110/2024/000476.
В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2024 р. № UA500110/2024/000144/1 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 02.12.2024 р. № UA500110/2024/000144/1, а тому позовні вимоги ТОВ "Аквафрост" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Аквафрост", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2770,26 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафрост" (68000, Одеська область, м.Чорноморськ, с.Бурлача Балка, вул.Центральна, буд.1-Е, код ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.12.2024 р. № UA500110/2024/000144/1.
Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафрост" (68000, Одеська область, м.Чорноморськ, с.Бурлача Балка, вул.Центральна, буд.1-Е, код ЄДРПОУ 33798852) судовий збір у сумі 2770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 26 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко