Справа №569/23316/24
17 січня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх доходів (заробітку) щомісячно, від дня пред'явлення позову до закінчення навчання, але не більше як до досягнення дитиною 23 років.
Позовну заяву мотивує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. На сьогодні шлюб розірвано на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/23072/23. В них з відповідачем народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року у справі №569/18564/24 судом стягнуто аліменти на неповнолітніх дітей.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, однак на даний час між нею та відповідачем домовленості щодо способу та розміру виконання ним обов'язку по утриманню повнолітнього сина немає, відповідач ухиляється від обов'язку утримувати дитину, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Львівському державному університеті внутрішніх справ та є здобувачем вищої освіти 1-го курсу (денна форма навчання за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, не отримує стипендію, оплата становить 28 300 гривень на рік). Зарахований на навчання з 01 вересня 2024 року. Передбачений термін закінчення навчання 4 роки, з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року. У зв'язку з навчанням сина, вона самостійно несе витрати на його проживання у гуртожитку, проїзд до місця навчання (м. Львів), придбання одягу, канцелярського приладдя, книг, інструментів для практичних занять, комп'ютерної техніки та інших необхідних речей для навчання. Крім того, вона здійснює оплату його навчання, яка на сьогодні становить 28 300 грн. Тобто син перебуває на її повному утриманні. Відповідач працездатний, має можливість матеріально забезпечувати сина, не є інвалідом, не має фізичних вад чи хвороб, які б заважали йому працювати.
У судове засідання позивач та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. 17 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_4 подала клопотання, в якому просила розглянути справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти постановлення у справі заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду, враховуючи, що його місце проживання невідоме, був повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 13 грудня 2006 року.
Як слідує з витягів з реєстру територіальної громади №2024/008493468 від 17 липня 2024 року №2024/009495608 від 08 серпня 2024 року позивач та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач також був зареєстрований за вказаною адресою, однак знятий з реєстрації 20 травня 2024 року, що слідує з відповіді №945156 від 05 грудня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру. При цьому, позивач вказує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 досяг повноліття.
Згідно довідки від 17 вересня 2024 року №416 ОСОБА_2 дійсно є здобувачем вищої освіти 1-го курсу Інституту управління, психології та безпеки (денної форми навчання за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, не отримує стипендію, оплата становить 28 300 гривень на рік) Львівського державного університету внутрішніх справ (4-ий рівень акредитації; спеціальність «Психологія»), освітній ступінь - бакалавр. Згідно навчального плану термін навчання 4 роки, з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року.
При цьому, відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги сину ОСОБА_2 на період навчання. Протилежного суду не доведено.
Відповідно до частин першої та другої статті 199 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Частиною третьою статті 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до частин першої та другої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Встановивши, що ОСОБА_2 досягнув повноліття, продовжує навчання та потребує в зв'язку з цим матеріальної допомоги, суд доходить висновку, що відповідач, який є батьком ОСОБА_2 , зобов'язаний надавати сину таку допомогу до завершення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років та може її надавати. Доказів відсутності у батька можливості надавати таку допомогу судом не встановлено.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суд враховує позицію позивача щодо способу стягнення аліментів, стан здоров'я ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , потреби повнолітнього сина, матеріальне становище відповідача, який перебуває у працездатному віці, а також враховує відсутність даних про перебування на утриманні відповідача інших осіб. Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з рівності прав та обов'язків батьків, суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги до закінчення навчання. Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.
На підставі частини першої статті 191 та статті 201 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити з дня пред'явлення позову, тобто з 25 листопада 2024 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 198-201 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 25 листопада 2024 року і до закінчення ОСОБА_5 навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 17 січня 2025 року.
Суддя О.О. Першко