Справа № 569/23697/24
17 січня 2025 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову № 4/579 від 30 листопада 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову посилається на те, що 30 листопада 2024 року відносно нього було винесено постанову №4/579 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, нібито за повторне протягом року вчинене порушення. В постанові не вказано обґрунтованих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Відповідальності в сумі 17 000 грн ч. 2 ст. 210-1 КУпАП не передбачено. При цьому, відповідачем не надано доказів, що саме ним як начальником ТЦК СП (або РТЦК СП) було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено іншою посадовою особою, яка не має права розглядати справи за статтею 210-1 КУпАП.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
15 січня 2025 року від відповідача надійшов відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні позову.
У відзиві, зокрема, вказав, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не користується та підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки під час особливого періоду не прибув за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлені строки, що є його обов'язком. Позивачу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку № 964200, яку надіслано на його адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення та за якою позивач повинен був прибути 13 листопада 2024 року. Однак, позивач за вищезазначеною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув та про причини неприбуття не повідомив.
30 листопада 2024 року позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 і складено адміністративні матеріали про вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за №4/579 від 30 листопада 2024 року. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відразу 30 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 і винесено постанову № 4/579 від 30 листопада 2024 року.
Однак, при роздруківці бланку постанови № 4/579 відповідальним виконавцем відділу мобілізації допущено технічну помилку стосовно зазначення ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, так як всі описані в постанові обставини кваліфікуються як порушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає, що постанова винесена у відповідності до вимог закону, а позов є безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 04 листопада 2024 року сформовано повістку № 964200 про прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 год. 00 хв. 13 листопада 2024 року для уточнення даних.
Повістка направлена позивачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується копією конверта, який повернувся відповідачу не врученим, з відміткою працівника АТ «Укрпошта» - адресат відсутній за вказаною адресою.
30 листопада 2024 року до РУП ГУНП в Рівненській області шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС за вих. № Е346588 надіслано звернення про доставку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
30 листопада 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітан ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс постанову № 4/579 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2024 року, якою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як встановлено судом, 30 листопада 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 4/579 від 30 листопада 2024 року, якою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення. Вказану постанову підписано т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Однак, норма ч. 2 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність виключно за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Зокрема, об'єктивна сторона ч. 2 ст. 210-1 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненню порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відтак, позивач притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, де кваліфікуючою ознакою даного правопорушення є повторність такого, хоча в оскаржуваній постанові відповідача відсутнє формулювання обвинувачення ОСОБА_1 із кваліфікуючою ознакою «повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню», як обов'язкової кваліфікуючої ознаки правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
На доводи відповідача про те, що це технічна помилка, а вірною є кваліфікація дій позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд вказує, що не вправі самостійно редагувати фабулу адміністративного обвинувачення в сторону погіршення правового становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки це становитиме порушення ч. 1 ст. 6 ЄКПЛ, а відтак суд вважає, що відповідач кваліфікуючи дії позивача за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП не в повній мірі дослідив матеріали справи при винесенні оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем неповно досліджено матеріали справи при винесенні оскаржуваної постанови, що є безумовною підставою для скасування ухваленої постанови в такій справі, втім суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем. При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, тому належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386) Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає пропорційно стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_5 судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 302 грн 80 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 4/579 від 30 листопада 2024 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, скасувати та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 302 (триста дві) грн 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складене 17 січня 2025 року.
Суддя О.О. Першко