справа № 235/3822/23
№ провадження 1-кп/208/281/25
Іменем України
20 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023052410000636 від 04.10.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
встановив:
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла зазначена справа.
Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурору чи закриття кримінального провадження, не вбачається. Справа підсудна Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. На стадії досудового слідства обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Учасники судового провадження - прокурор, обвинувачений, захисник, кожен окремо, вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, і судом не встановлено для цього перешкод.
Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою, яке аргументовано тим, що останній обвинувачується у вчиненні умисному тяжкому злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років і знаходячись на свободі може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 отримавши доступ до матеріалів в порядку ст. 290 КПК України, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим матиме можливість впливати на них; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки перебуваючи на волі, як військовослужбовець може ухилятись від військової служби вчинивши злочини передбачені ст. ст. 407,408 КК України, в тому числі шляхом самокалічення або іншими способами за що передбачена кримінальна відповідальність, а відтак існує об'єктивний ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, у т.ч. і зазначеної категорії, у разі перебування його на більш м'якому запобіжному заході, аніж тримання під вартою)
Захисник не заперечував щодо проведення підготовчого засідання, щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просить обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під варту.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Потерпілій в судове засіданні не з'явився надав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , на теперішній час обґрунтовано, а саме в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке чинним законодавством передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Тобто, у випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість.
За таких обставин, суд вважає за існуючий ризик переховування обвинуваченого від суду з огляду на тяжкість інкримінованих злочинів та міри покарання, яка йому загрожує у разі визнання винним, незаконно впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
При встановленні наявності цього ризику, враховується встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, згідно якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» та «Вемгофф проти Німеччини»
Суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим не може прийняти до уваги доводи сторони захисту як належним чином обґрунтовані.
Суд зазначає, що у даному конкретному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого, що саме, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків .
Суд приходить до висновку про можливість залишити визначений розмір застави обвинуваченому відповідно до ст. 182 КПК України у розмірі у 50 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, що складає 151 400 грн.
Враховуючи викладене, думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 314-316, 331 КПК України, суд -
постановив:
Призначити до судового розгляду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні об 14.40 годині 10 грудня 2024 року в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за участю сторін кримінального провадження.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, військовослужбовця військової служби за призовом, виведеного у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16 січня 2025 року включно.
Залишити визначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 у 50 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року, що складає 151 400 грн., які можуть бути внесені на рахунок ТУ ДСА України.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до прокурора і суду за першою вимогою у встановлений час не відлучатися із населеного пункту без дозволу прокурора та суду, повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженні здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений, не заявиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави
у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Копію ухвали суду відносно обвинуваченого ОСОБА_4 направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1