17 січня 2025 рокуСправа № 160/291/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова Ольга Володимирівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 703 від 27.11.2024 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 (0012083), інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП з роботи;
поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП;
стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 10.01.2025 року позовну заяву залишено без руху для надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску та надання відповідних доказів.
Представник позивача в заяві про усунення недоліків зазначив, що поважними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду є те, шо Сташевський був позбавлений фізичної можливості вчасно звернутися до суду з позовом, оскільки останній був незаконно затриманий працівниками НОМЕР_1 прикордонного загону та утримувався в обласному ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також до останнього працівники РТЦК не допускали захисника, що підтверджується заявами про прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення № 24661, № 24665, № 8790, № 8791, № 8774.
Також, зазначає, що введення воєнного стану є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Слід повторно зазначити, що частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Слід зазначити, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Також, слід зазначити, що представником позивача не надано доказів того, що після отримання оскаржуваного наказу 05.12.2024 року позивач був затриманий та не мав можливості вчасно звернутися до суду.
Надані представником позивача докази щодо його затримання в Закарпатській області стосувалися періоду 27.11.-28.11.2024.
Крім того, позивач отримав оскаржуваний наказ за місцем проживання АДРЕСА_1 , що не заперечується представником позивача.
Вказана адреса, підтверджується паспортом позивача серія НОМЕР_2 .
Щодо введення воєнного стану, то слід зазначити, що Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначив:
«Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.»
Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2023 року у справі № 620/830/23 зазначив:
«Суд констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку».
Щодо стану здоров'я позивача, то представником не надано відповідних доказів.
Слід додаткового зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Строки звернення до суду з відповідними позовними заявами визначені з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки встановлені законом, у цьому випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04 березня 2021 року у справі №240/12017/19:
Колегія суддів звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, а не тим, хто спить.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У відповідності до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.293, ст.295 КАС України.
Суддя О.В. Єфанова