Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/3224/2025
м. Київ Справа № 761/20520/24
16 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Фролової І.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 10 жовтня 2008 року з відповідачкою було укладено шлюб, який був зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану Солом?янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 1631.
Від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує на те, що з січня 2022 року він не проживає з відповідачкою, але по усні домовленості вінкожного місяця з починаючи з січня 2022року по квітень 2024 року сплачував аліменти на дитину в розмірі 5 000,00гривень. Крім того, він відкрив карту рахунок на сина ОСОБА_3 і на пряму перераховував кошти на карту сина.
Зазначає, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/19997/23 від 12 грудня 2023 року стягнуто на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/2 частини заробітної плати, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Вказує на те, що наразі його матеріальне становище погіршилось, оскільки на його утриманні перебуває його мати пенсіонерка, яка хворіє та перенесла дві операції у зв'язку з чим він несе витрати на лікування та сплату комунальних послуг.
Зазначає, що він вимушений винаймати житло, оскільки він проживає з іншою жінкою та на оренду житла щомісячно він витрачає 7 000,00 грн. Окрім того, він має кредитні зобов'язання.
З огляду на вище викладеного просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/19997/23 від 12 грудня 2023 року на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітної плати, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2023 року, в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 11 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процессуального права.
Зазначає, що враховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі, вона є справою що виникають із сімейних правовідносин, а отже, відповідно пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, справи у спорах про зменшення розміру аліментів мають розглядатися судом за правилами загального позовного провадження, відповідно до статті 274 ЦПК України. Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та розглянув справу про зменшення розміру аліментів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Вказує на те, що позивач неспроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі і звернувся до суду першої інстанції, оскільки у позивача змінився матеріальний стан, матеріальне становище погіршилося, на його утриманні перебуває мати- пенсіонерка, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка хворіє та перенесла дві операції: тотальне ендопротезування правого кульшового суглобу 27.01.2022 року та тотальне ендопротезування лівого кульшового суглобу 05.12.2023 року, позивач несе витрати на лікування та сплату комунальних послуг. Позивач неспроможний сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Крім того позивач вимушений винаймати житло, оскільки він проживає з іншою жінкою в цивільному шлюбі, оренда квартири кожного місяця складає 7000гривень. У позивача існують кредитні зобов'язання по договорам по яким позивач має сплачувати щомісяця та існує регресна вимога від 22.05.2024 № 03/3190, на суму 30 475,99 грн. , яка була направлена на його адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант».
На даний час утримувані з позивача аліменти загалом становлять 70% його заробітку, що перевищує встановлену законом частку. Тоді як відповідачка здорова, працездатна і може працювати.
В судове засідання з'явився позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бондаренко Наталія Петрівна, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Чередник Сергій Володимирович, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили відмоти в її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2008 року між сторонами було укладено шлюб, який був зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 1631.
Від цього шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/19997/23 від 12 грудня 2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши розмір аліментів в розмірі 1/2 частини заробітної плати, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Старшим державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Саковичем Станіславом Юрійовичем 20 березня 2024 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Відповідно до довідки КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 працює в КП «Київський метрополітен» з 16 лютого 2011 року. Посадовий оклад на посаді електромеханіка з ремонту та обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування становить 21 238 грн. та заробітна плата за останні шість місяців склала 170 315,35 грн.
23 липня 2023 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди житла відповідно до умов якого орендна плата за користування житлом за один календарний місяць становить 7 000,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини, виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів підлягає зміні з 1/2 частини заробітної плати щомісячно на 1/3 частини заробітної плати щомісячно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Отже, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Таким чином, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 і ця судова практика є незмінною.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що наразі його матеріальне становище погіршилось, оскільки на його утриманні перебуває його мати пенсіонерка, яка хворіє та перенесла дві операції у зв'язку з чим він несе витрати на лікування.
На підтвердження своїх доводів в цій частині позивач надав копію свідоцтва про народження з якого вбачається, що ОСОБА_4 є матір'ю позивача. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 25 квітня 2024 року ОСОБА_4 27 січня 2022 року було проведено операцію тотальне ендопротезування правого кульшового суглобу та 05 грудня 2023 року було проведено операцію тотальне ендопротезування лівого кульшового суглобу.
Також 03 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 подала до Київського апеляційного суду додаткові докази, а саме копію свідоцтва про шлюб відповідно до якого 09 листопада 2024 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було укладено шлюб. Окрім того, було надано копію довідки Комунального некомерційного підприємства «Попільнянська лікарня» від 18 листопада 2024 року з якої вбачається, що ОСОБА_9 вагітна, 7-8 тижнів.
Зменшуючи розмір аліментів з частки від усіх видів заробітку до 1/3 частки, суд першої інстанції правомірно врахував всі наявні в матеріалах справи докази, а саме розмір заробітної плати, який отримує позивач, наявність у нього грошових зобов'язань перед банківськими установами, розмір орендної плати за винаймання житла та прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів до 1/3 частки. Разом з тим, вимоги позивача про зменшення розміру аліментів до частки не відповідатимуть інтересам дитини.
Посилання апелянта на те, що на його утриманні перебуває мати пенсіонерка, яка перебуває на його утриманні колегія суддів не приймає, оскільки доказів того, що позивач щомісячно несе витрати по сплаті медикаментів ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції надано не було.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 17 січня 2025 року
Головуючий: Судді: