13 січня 2024 року
справа № 755/7067/23
провадження № 22-ц/824/358/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий -25»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий -25» - Золотопупа Сергія Васильовича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2023 року, постановлену під головуванням судді Савлук Т.В., у справі за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий -25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинків і споруд та прибудинкової території, вивезення твердих і побутових відходів,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» звернулось до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинків і споруд та прибудинкової території, вивезення твердих і побутових відходів.
04 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних сил України.
Ухвалою Дніпровського районного суду від 23 жовтня 2023 року провадження у справі за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий -25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за утримання будинків і споруд та прибудинкової території, вивезення твердих і побутових відходів зупинено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий-25» - Золотопуп Сергій Васильович подав апеляційну скаргу, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилається на те, що оскаржувана ухвала мотивована припущенням, що Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного (м. Львів) переведено на воєнний стан. Ніяких доказів цієї обставини у матеріалах справи немає.
Вказує, що позивач не визнає позовних вимог та зловживає своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи на невизначений строк на шкоду цивільним інтересам позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що перебуває у Збройних силах України і не має можливості приймати участь у судових засіданнях. Вважає помилковим твердження апелянта про те, що у справі відсутні докази того, що Національна академія сухопутних військ переведена на військовий стан, оскільки Національна академія сухопутних військ є підрозділом Збройних сил України у відповідності до п.3.1 Статуту.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із положень п. 2 ч. 1 ст. 251, п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався і не скасовано до теперішнього часу.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Як встановлено судом відповідно до довідки від 16.11.2023 року № 1418 лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 02.11 2023 року по теперішній час.
Із витягу до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 23.07.2023 року № 185 вбачається, що лейтенанта ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до Національної академії Сухопутних військ імені П. Сагайдачного (м. Львів).
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
За приписами статей 1 та 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року №1934-XII Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Безпосереднє військове керівництво - діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних Сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною третьою статті 2 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Таким чином, зазначена вище норма може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до Національної академії Сухопутних військ імені П. Сагайдачного (м.Львів).
Відповідач, у зв'язку з поставленими перед ним завданнями на даний час не має можливості з об'єктивних причин виконувати та дотримуватись процесуальних прав та обов'язків, в тому числі приймати участь в судовому засіданні, в той час як в межах розгляду цієї справи з метою повного з'ясування всіх обставин справи, в тому числі з метою надання пояснень у справі, необхідною умовою є його особиста участь.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-2/24, яку колегія суддів приймає до уваги в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Отже, обставини, на які послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про зупинення провадження свідчать про наявність достатніх підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України .
Враховуючи те, що висновок суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі є правильним, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження.
Статтею ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садовий -25» - Золотопупа Сергія Васильовича залишити без задоволення
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: