Справа № 372/1335/24
Апеляційне провадження
№ 33/824/3155/2024
29 серпня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Базика Олексія Павловича на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року (суддя Висоцька Г.В.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «Медікал Харт», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536грн 80коп.
Постановою судді визнано доведеним, що 10 березня 2024 року о 00год. 10хв. в місті Обухів, по вул. Каштановій, 7, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Стан сп'яніння засвідчено у лікаря-нарколога Обухівської БЛІЛ в установленому законом порядку з відеофіксацією на нагрудну бодікамеру.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Базик О.П. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Базик О.П. зазначає, що в матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду від 10 березня 2024 року, у якому написано, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, однак у той день у нього не відбиралися ні аналіз крові, ні аналіз слини чи сечі.
Адвокат Базик О.П. посилається на те. що з наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що поведінка ОСОБА_1 та його стан не свідчать, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а в закладі охорони здоров'я він просив надати йому сертифікат на проходження повірки алкотестеру, на якому йому було запропоновано пройти огляд. Після пред'явлення документів, ОСОБА_1 виявив невідповідність наданих документів вимогам чинного законодавства, тому запропонував здати інші аналізи: крові, слини чи сечі, однак лікар і поліцейський повідомили ОСОБА_1 , що це буде розцінено, як відмова від проходження освідчення на стан сп'яніння.
Адвокат Базик О.П. зазначає, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності на прилад Алкофор 505, у свідоцтві про повірку відсутні додатки до акту повірки, жодні документи щодо сертифікації та проходження метрологічної повірки
алкотестеру надані не були, а матеріали справи не містять результатів алкотестеру.
Також адвокат Базик О.П. посилається на те, що в акті медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 46 від 10 березня 2024 року не зазначено жодних ознак сп'яніння ОСОБА_1 , у тому числі відсутній і запах алкоголю з порожнини рота, тому лікар зробив висновок про стан алкогольного сп'яніння виключно на підставі результатів приладу Алкофор 505, на який відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірки та акт повірки з додатками.
Також, адвокат Базик О.П. посилається на те, що ОСОБА_1 неодноразово висловлював працівникам поліції бажання скористатись своїм правом на захист і почекати на прибуття адвоката, однак така його вимога також була проігнорована.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Базика О.П., які підтримали доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення
та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , в повній мірі не дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не підтверджується належними доказами.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 019657 від 10 березня 2024 року, відеозаписом з боді-камери, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 березня 2024 року, складеним стосовно ОСОБА_1 у КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ».
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 019657 від 10 березня 2024 року, в цей же день о 00:10 год. в м. Обухів, по вул. Каштановій, 7 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Стан сп'яніння засвідчено у лікаря-нарколога Обухівської БЛІЛ у встановленому законом порядку, з відеофіксацією на нагрудну боді-камеру. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.1).
Під час складання зазначеного протоколу ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, протокол підписав (с.с.4).
До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення додана копія висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10 березня 2024 року, складеного лікарем КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (с.с.2).
Згідно акту медичного огляду № 46 від 10 березня 2024 року під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння встановлено, що останній не має видимих пошкоджень, його поведінка напружена, балакуча, орієнтування в просторі та мовна здатність не порушена, вегетативно-судинні реакції відсутні, пульс 130, тиск 140/80, дихання, зіниці не змінені, реакція на світло жива, рухова сфера збережена, рухи під час пальце-носової проби здійснені дещо з промахуванням. Під час огляду використовувався технічний засіб для визначення наявності або вимірювання етилового спирту у видихуваному повітрі «Алкофор 505», серійний номер 60140, результат огляду - 0,34 ‰(с.с.51).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 зазначив, що 10 березня 2024 року його подрузі стало зле, і тому він, діючи в умовах крайньої необхідності, дійсно керував автомобілем Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Каштанова в місті Обухові, після того, як за сім годин до поїздки випив один келих вина.
Також, ОСОБА_1 стверджував, що під час проходження огляду працівники поліції здійснювали на нього тиск, не надавали змоги отримати правову допомогу адвоката, лікар-нарколог, у свою чергу, проігнорував його прохання щодо проходження огляду, шляхом відібрання та лабораторного дослідження аналізів крові чи сечі.
Крім цього, ОСОБА_1 також посилався на те, що прилад, за допомогою якого йому було запропоновано пройти огляд, а саме Алкофор 505, не сертифікований у встановленому законом порядку.
Адвокат Базик О.П. під час апеляційного розгляду посилався на те, що згідно акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, в останнього не було виявлено будь-яких видимих ознак сп'яннія, не вбачаються такі ознаки і з наявного в матеріалах справи
відеозапису. При цьому, лікар-нарколог під час огляду ОСОБА_1 відмовився проводити огляд шляхом дослідження аналізів крові чи сечі, пославшись у своєму висновку, виключно на результати огляду за допомогою приладу Алкофор 505, до якого відсутній відповідний сертифікат.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до приписів п. п. 1.3, 1.4 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. При цьому, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).
Вимогами п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп'яніння, та фіксація проведення такого огляду відповідно до вимог законодавства і його результати.
Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 Інструкції).
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції).
За змістом статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами,
морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 6 Порядку визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції
застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 019657 від 10 березня 2024 року додано диск з відеозаписами з боді-камер працівників патрульної поліції (с.с.7).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису «2024_0310_000722_00000000_000000_0004» вбачається, що працівниками поліції зупинений автомобіль Hyundai, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебуває ОСОБА_1 .
У ході спілкування з ОСОБА_1 працівники патрульної поліції запропонували останньому пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного
сп'яніння за допомогою приладу «Drager» (1:15 хв. відеозапису), однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та наполягав на проходженні огляду у відповідному закладі охорони здоров'я, шляхом здачі аналізів (1:24 хв. відеозапису).
Після цього, ОСОБА_1 був доставлений до КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» для проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога.
Із відеозапису «00000_00000020240310012758_0089» вбачається, що медична сестра КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» повідомляє ОСОБА_1 про те, що огляд буде проводитися за допомогою газоаналізатора «Алкофор 505» та надає сертифікат про повірку вказаного приладу (0:40 хв. відеозапису). У подальшому лікар ОСОБА_2 проводить анкетування ОСОБА_1 , медична сестра вимірює його пульс та артеріальний тиск, після чого лікар досліджує точність рухів, наявність тремтіння та ходу ОСОБА_1 .
Відповідно долученого до матеріалів справи акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння від 10 березня 2024 року № 46 вбачається, що всі життєві показники ОСОБА_1 перебувають у нормі, відсутнє почервоніння шкіряного покриву, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок, порушення координації рухів та ходи (с.с.51).
Із відеозапису «00000_00000020240310012758_0090» вбачається, що ОСОБА_1 пропонується пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Алкофор 505» (2:00 хв. відеозапису), однак він наполягає, що хотів би пройти огляд, шляхом здачі аналізів крові чи сечі (2:16 хв. відеозапису).
У подальшому, як вбачається із відеозапису «00000_00000020240310012758_0092», після спілкування з лікарем та працівниками поліції, ОСОБА_1 все-таки погоджується пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Алкофор 505», результат огляду - 0,34 ‰(4:15 хв. відеозапису), однак після проходження огляду ОСОБА_1 повторно заявляє, що вважає, що зазначений прилад належним чином не сертифікований, а тому він не погоджується з результатом такого огляду та наполягає на проведенні лабораторного дослідження.
У акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 10 березня 2024 року зазначено, що результати огляду ОСОБА_1 через 20 хвилин за допомогою газоаналізатора «Алкофор 505» становлять також 0,34 ‰. Разом з цим, із відеозапису подій вбачається, що ОСОБА_1 не пропонувалося пройти повторний огляд. Отже, зазначені відомості в акті огляду не відповідають дійсності.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів визначений у розділі ІІІ Інструкції.
Пунктами 3 та 4 цього розділу Інструкції визначено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
У пункті 8 цього розділу Інструкції передбачено, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до пункту 9 Інструкції, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів (п. 10 Інструкції).
За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у
якому проводився відбір біологічного середовища (п. 11 Інструкції).
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12 Інструкції).
Отже, Інструкцією не визначено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я тільки за допомогою спеціальних технічних засобів, а передбачено проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння шляхом відібрання біологічних зразків та їх лабораторного дослідження.
При цьому, пункт 15 Інструкції передбачає, що діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, встановлюється зарезультатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями.
Згідно пункту 22 Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Враховуючи, що при огляді ОСОБА_1 лікарем не були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_1 наполягав на його огляді саме шляхом відібрання біологічних зразків та їх лабораторного дослідження, що передбачено Інструкцією, при цьому, повторного огляду за допомогою газоаналізатора «Алкофор 505» проведено не було, апеляційний суд вважає, що діагноз, який був внесений до акту медичного огляду ОСОБА_1 , був встановлений з порушенням вимог п. 15 Інструкції, а відтак є недійсним.
Разом з цим, доводи апеляційної скарги про відсутність сертифікації газоаналізатора «Алкофор 505», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , є безпідставними.
Як вбачається з акту медичного огляду № 46 від 10 березня 2024 року огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився у КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» за допомогою приладу «Алкофор 505», серійний номер 60140.
На запит апеляційного суду КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» надана копія Сертифікату перевірки типу газоаналізатори АлкоФор, який виданий Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» 28 листопада 2017 року та чинний до 28 листопада 2027 року.
Із листа КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» № 666 від 1 серпня 2024 року вбачається, що за отриманою інформацією від виробника, газоаналізатори «Алкофор 505» пройшли процедуру оцінки відповідності технічному регламенту законодавчо-регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року за № 94 та отримали сертифікат перевірки типу по модулю В від 28 листопада 2017 року № UA.TR.001 122-17 Rev.0 (с.с.92, 93).
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить один рік.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1753 083 23 від 6 листопада 2023 року прилад для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Алкофор 505», серійний номер 60140 пройшов повірку 6 листопада 2023 року, свідоцтво чинне до 6 листопада 2024 року (с.с.53).
Таким чином, прилад «Алкофор 505», серійний номер 60140, який був використаний під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, належним
чином сертифікований, при цьому огляд був проведений у річний термін з моменту останньої повірки приладу «Алкофор 505», серійний номер 60140, отже доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у
цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Таким чином апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» був проведений у встановленому законом порядку, з дотримання вимог Інструкції.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року, «Лауко проти Словаччини» від 2 вересня 1998 року).
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 щодо порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, оскільки в його діях склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з того, що у результаті апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Базика Олексія Павловича задовольнити.
Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з недоведеністю вини останнього.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт