Справа № 522/10307/23
1-в/522/57/25
17 січня 2025 року м. Одеса Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про заміну покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 20.06.2023р. на інший вид покарання відповідно до ст.72 КК України та відповідно до змін, що внесені Законом України №3342-ІХ, відносно засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, не працевлаштованого, який має середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-17.06.2021р., Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт;
- 20.06.2023р. Приморським районним судом м.Одеси до покарання у виді арешту на 1 (один) місяці,
До суду надійшло клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про заміну покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 20.06.2023р. на інший вид покарання відповідно до ст.72 КК України та відповідно до змін, що внесені Законом України №3342-ІХ, відносно засудженого ОСОБА_5 .
З вказаного подання вбачається, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 ( у справі № 522/10307/23) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць. Вказаний вирок набрав законної сили, але станом на 08.05.2024 не виконаний.
23 серпня 2023 року прийнято Закон України № 3342-ІХ «Про внесения змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який набрав законної сили 28 березня 2024 року.
Вказаним Законом внесено зміни до ст. 60 КК України, яка викладена в такій редакції: «Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років».
Відповідно до підпункту а пункту 1 частини 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України №3342-ІХ, внесено зміни до Кримінально- виконавчого кодексу України, а саме: у частинах другій та дев'ятій статті 11 слова «арештні доми» виключити.
Отже, з 28.03.2024 у статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України з переліку органів та установ виконання покарань виключено арештні доми, а також статті 15, 50-54 цього Кодексу, що встановлюють порядок відбування арешту.
Таким чином, покарання у виді арешту не може застосовуватись до осіб, які не є військовослужбовцями.
Також, цим Законом додано новий вид покарання, а саме: пробаційний нагляд, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально- виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Відповідно до п. 23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.
Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України (в редакції Закону України № 3342-ІХ від 23.08.2023) передбачено такі види покарання: штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Пунктом 2 частини 1 статті 72 КК України (в редакції Закону України № 3342-1Х від 23.08.2023) передбачено, що одному дию арешту відповідають два дні пробаційного нагляду або два дні обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи викладене, прокурор просила суд про заміну покарання засудженому ОСОБА_5 призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 20.06.2023р. на інший вид покарання відповідно до ст.72 КК України та відповідно до змін, що внесені Законом України №3342-ІХ.
У судовому засіданні прокурор не заперечувала протии розгляду подання за відсутності особи.
Засуджений ОСОБА_5 , який неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора в судове засідання не з'являється, згідно поштового відправлення, яке повернулось на адресу суд, вручити судовий виклик засудженому ОСОБА_5 , не можливо через відсутність адресата за вказаною адресою.
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2023 ( у справі № 522/10307/23) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць.
23 серпня 2023 року прийнято Закон України № 3342-ІХ «Про внесения змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який набрав законної сили 28 березня 2024 року.
Вказаним Законом внесено зміни до ст. 60 КК України, яка викладена в такій редакції: «Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років».
Відповідно до підпункту а пункту 1 частини 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України №3342-ІХ, внесено зміни до Кримінально- виконавчого кодексу України, а саме: у частинах другій та дев'ятій статті 11 слова «арештні доми» виключити.
Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1. 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Явка засудженого визнана судом обов'язковою і суд без особистих пояснень засудженого позбавлений можливості зробити обґрунтований висновок щодо наявності підстав для заміни покарання засудженому.
Крім того, слід зазначити, що прокурором відомостей того, що станом на 08.05.2024р. вирок Приморського районного суду м.Одеси від 20.06.2023р. не виконаний, надано не було, як і самого вироку не було долучено до клопотання.
ОСОБА_5 на неодноразові виклики до суду не з'явився. Згідно наявної в матеріалах справи інформації, а саме поштового відправлення, останній відсутній за місцем свого мешкання. а тому у суду відсутні об'єктивні можливості для належного повідомлення засудженого ОСОБА_5 у передбачений законом спосіб, який був вичерпаний, про місце та час слухання клопотання прокурора, а розгляд такого клопотання у його відсутності є істотними порушеннями прав особи, оскільки стосується обсягу його законних прав та інтересів, у зв'язку із чим суд вважає, що клопотання прокурора задоволенню на теперішній час не підлягає.
Керуючись ст.55 Конституцією України, ст.ст. 8, 9, 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 про заміну покарання відповідно до змін, внесених Законом України №3342-ІХ засудженому ОСОБА_5 за вироком морського районного суду м.Одеси від 20.06.2023 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом семи діб з моменту її оголошення.
Суддя : ОСОБА_1
17.01.2025