Справа № 947/41444/24
Провадження № 1-кс/947/358/25
17.01.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001475, відомості про яке 17.12.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.190 КК України,-
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000001475 від 17.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 29.07.2011 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу придбано у ОСОБА_5 кв. АДРЕСА_1 . Вказаний договір 08.08.2011 зареєстровано в КП «БТІ» та «РОН», яким видано витяг про державну реєстрацію права власності.
Згідно відомостей про перетин державного кордону України ОСОБА_4 23.07.2019 виїхала з території України та більше не поверталася.
Проте, незважаючи, що ОСОБА_4 перебуває за межами України, 15.10.2024 державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради ОСОБА_6 прийнято нібито від останньої заяву про реєстрацію права власності на вказану квартиру в державному реєстрі речових прав до якої додано договір купівлі-продажу від 29.07.2011, витяг КП «БТІ» та «РОН» від 08.08.2011 та довідку КП «БТІ» від 07.10.2024 щодо підтвердження реєстрації права власності за ОСОБА_4 .
На підставі вказаних документів державним реєстратором Ананьївської міської ради прийнято рішення про реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на вказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_4 .
Разом з цим, згідно відповіді КП «БТІ» довідка від 07.10.2024 ОСОБА_4 не видавалася, а згідно отриманої від Одеського державного нотаріального архіву копії договору купівлі-продажу від 29.07.2011 вбачається, що ОСОБА_4 зазначена в ньому як громадянка рф, яка зареєстрована та проживає в московській області, а відповідно змісту наданого державному реєстратору договору купівлі-продажу від 27.11.2011 ОСОБА_4 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2 та відомості про її громадянство в ньому не зазначені, тобто вказаний договір має суттєві відмінності від справжнього.
З урахуванням цього вбачається, що невстановлені особи здійснили підроблення договору купівлі-продажу квартири, яка належить ОСОБА_4 та інших документів з метою подальшого заволодіння вказаним об'єктом нерухомого майна у шахрайській спосіб.
30.12.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеса було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ), у ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Redmi моделі Note 12S ІМЕІ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою м.т. НОМЕР_3 .
В подальшому вилучений телефон було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 30.12.2024.
Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що вилучене майно може бути використано як доказ факту обставин, що встановлюється під час досудового розслідування.
Прокурор надав заяву в якій просив клопотання задовольнити, розглянути за його відсутності.
Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 повідомлений про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути клопотання слідчого у відсутності власника/представника власника майна.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові пояснення з додатками, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Накладення арешту на мобільний телефон необхідно для проведення його огляду з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 30.12.2024 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024160000001475, відомості про яке 17.12.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3 , мобільний телефон марки Redmi моделі Note 12S ІМЕІ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою м.т. НОМЕР_3 із забороною користування та розпорядження зазначеним майном.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1