Номер провадження: 22-ц/813/1441/25
Справа № 522/7020/23
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.
Доповідач Кострицький В. В.
14.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач - ОСОБА_1
представник відповідача - Коротя Анна Ростиславівна
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Коротя Анни Ростиславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Свяченої Ю.Б., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Короткий зміст обставин справи
Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 70361,63 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачка звернулась до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
АТ «Універсал банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2023 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначав, що своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила свою згоду на те, що анкета -заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Позивачем було надано до суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містять у собі Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які, як зазначає позивач, викладені в редакції, чинній на момент укладення договору.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Відповідач не виконав свій обов'язок щодо повернення кредиту, чим порушив вимоги, встановлені Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.09.2021 року.
Відповідно до наданого Банку розрахунку станом на 13 грудня 2022 року заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 травня 2018 року складається з 70 361,63 гривень.
При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.10. 2023 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та постановленим з порушенням норм матеріального права.
Вказує, що в оскаржуваному рішенні не враховано позицію Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 03.07.2019 року номер провадження № 14-131цс19, а також належним чином не проаналізовано розрахунки заборгованості, з яких вбачається, що відповідно до вищезазначеної позиції ВП ВС проценти, неустойка, комісії не можуть нараховуватися по картковим кредитам, якщо правила кредитування, де зазначені вказані складові зобов'язання, не підписувалися позичальником.
Оскільки додані до матеріалів справи правила надання банківських послуг не підписані відповідачем, на що також було звернено увагу судом першої інстанції, ні шляхом проставлення власноручного підпису ні шляхом проставлення кваліфікованого електронного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги», а відповідно підлягає застосування позиція ВП ВС, а відтак мають значення для визначення боргу (тіла кредиту) лише грошові кошти, що отримувалися та грошові кошти, що поверталися, а саме їх різниця.
Подані розрахунки заборгованості за договором б/н від 10.05.2018 р. підтверджують відсутність кредитної заборгованості, оскільки здійснені перерахунки грошових коштів, що отримувалися та грошових коштів, що поверталися, а саме їх різниця і виявляється, що всі взяті грошові кошти повернені.
Вказує, що ні Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, ні Паспорт споживчого кредиту не містять підпису Відповідача .
Анкета-заява до договору про надання банківських послуг, підписана Відповідачем , містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування.
Разом з тим, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання його електронного цифрового підпису.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка МоноБанк», та Тарифів.
Тому відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.
Наданий представником AT «Універсал Банк» витяг з рахунку не підтверджує погодження сторонами умов кредитування та видачі відповідачу кредитної картки, а є лише обліковим банківським документом.
За відсутності інших доказів, розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не може підтверджувати наявність у відповідача заборгованості перед банком.
Щодо явки сторін
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 70361,63 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, та відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість судового рішення в межах скарги та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2018 року між ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в рамках проекту monobank та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг, який представляє собою анкету- заяву до Договору про надання банківських послуг.
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Погоджується з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. З зазначеними документами вона ознайомлена, отримала їх примірник у мобільному додатку, вони їй зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису. Дана заява містить підписи представника банку та ОСОБА_1 ..
На ім'я ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрито поточний рахунок у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до договору.
Як вбачається з копії статуту АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (нова редакція) згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (протокол № 7-2021 від 21 грудня 2021 року) було змінено тип банку на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що анкета -заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Позивачем було надано до суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містять у собі Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які, як зазначає позивач, викладені в редакції, чинній на момент укладення договору.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Можливість укладення договору зазначеним способом також підтверджується правовою позицією Верховного Суду в постанові № 404/502/18, провадження № 61-8449 від 23 березня 2020 року.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідач не виконав свій обов'язок щодо повернення кредиту, чим порушив вимоги, встановлені Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.09.2021 року.
Зазначені позиції узгоджуються з Постановами Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц та постанові від 08 липня 2020 року у справі № 464/4985/15 ц, постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18, постановою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618св19.
Відповідно до наданого Банку розрахунку станом на 13 грудня 2022 року заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10 травня 2018 року складається з 70 361,63 гривень.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком та зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ УНІВЕРСАЛ БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Враховуючи зміст анкети-заяви від 06 червня 2018 року, суд дійшов висновку, що сторонами було погоджено істотні умови.
Підписавши вказану анкету-заяву, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов'язання.
Крім того, з виписки руху коштів за рахунком вбачається, що відповідач отримав та використовував кредитні кошти після підписання анкети-заяви, вносив кошти на погашення заборгованості, далі неодноразово порушував умови договору, бо не сплачував обов'язкові платежі у встановлені строки, що і стало підставою для звернення до суду.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приймаючи рішення у справі, суд виходив з того, що 10 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-Заяву про надання банківських послуг, в якій сторони погодили право банку на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та порядок сповіщення про це боржника; пільговий період за користування кредитним лімітом.
Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Отже, матеріали справи свідчать про наявність між сторонами кредитних правовідносин на підставі анкети- заяви від 10 травня 2018 року, тобто кредитного договору, який був укладений сторонами шляхом підписання відповідачем анкети-заяви.
Для здійснення операцій з отримання та повернення кредиту відповідач на підставі названого договору отримав картку.
Згідно виписки про рух коштів за рахунком, відповідач активно користувався платіжною карткою, наявними на ній коштами та періодично здійснював їх часткове погашення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність факту погодження сплати процентів за користування кредитними коштами.
Оскільки відповідач уклав кредитний договір з позивачем та отримав кредитні кошти від банку, він зобов'язаний повернути їх та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд відхиляє.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 13.12.2022 має заборгованість 70361,63 грн, яка складається з загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 70361,63 грн.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам, передбаченим в анкеті-заяві, що підписана відповідачем.
За таких обставин враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також умови кредитування, викладені в анкеті-заяві, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного кредиту, яка складається з заборгованість за тілом кредиту у розмірі 70361,63 грн.
Слід зазначити, що суд не приймає до уваги твердження представника відповідача відносно того, що необхідне виключити з пред'явленої суми заборгованості фактично сплачені ОСОБА_1 відсотки, оскільки відповідач використовував тіло кредиту та не повертав зазначені кошти, а відтак мав обов'язок зі сплати відсотків.
Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що апелянтом не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням та посилання які містяться не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що 10.05.2018 року відповідач власноруч підписав у паперовій формі анкету-заяву(а.с.9), що не спростовано останнім, за умовами якої, просив відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт відповідно до умов договору. Також відповідач погодився, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого останній підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Підписуючись особисто у графі «клієнт ОСОБА_1 » останній погодився, що підписанням цієї анкети-заяви підтверджується факт передачі йому другого примірника анкети-заяви, платіжної картки Monobank, та тарифів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору.
Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду, договір про надання кредиту спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 10.05.2018 між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, відповідач неодноразово погашав суму заборгованості (а.с.6-7).
Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.
На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 10.05.2018 року, укладений між Універсал банк та ОСОБА_1 станом на 13.12.2022 року, відповідно до якого залишок загальної заборгованості складає 70361,63 грн.
Вказаний розрахунок містить відомості, як про отримані кошти, так і про суму погашення за наданим кредитом, відповідачем щомісячно на погашення заборгованості вносились кошти.
Відповідачем обставини погашення заборгованості за кредитом та їх розмір визначений у розрахунку не заперечується.
На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення .
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко