14 січня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024150010002196.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
підозрюваний - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 23.02.2025 р., з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, що становить 181 680 грн., за умови внесення якої покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, в частині покладення обов'язків та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки: прибувати до слідчого, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні; за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Узагальнені доводи апелянта.
Захисник ОСОБА_6 не оскаржуючи рішення слідчого судді в частині застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу та визначення застави, вважає, що слідчий суддя безпідставно поклав на ОСОБА_5 певні обов'язки, які не відповідають критеріям необхідності та об'єктивності.
Апелянт вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не наведено необхідності прибувати підозрюваному кожної середи місяця до слідчого, який знаходиться у м. Миколаєві, оскільки підозрюваний мешкає в Одеській області, на відстані близько 140 км., а тому це буде займати багато часу. При цьому, на думку апелянта, прокурором не доведено, як покладення вказаного обов'язку - запобіжить ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник просить скасувати й покладений на підозрюваного обов'язок не відлучатися з с. Лиманка Одеського району Одеської області, у зв'язку з тим, що трудова діяльність ОСОБА_5 пов'язана з необхідністю відвідувати робоче місце у м. Очаків Миколаївської області.
За наведених обставин захисник просить змінити покладені на ОСОБА_5 обов'язки.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62024150010002196, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 401-о від 29.09.2021 р. ОСОБА_8 призначено на посаду директора національного парку (далі НПП) «Білобережжя Святослава».
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», п. 3.6. Положення про НПП «Білобережжя Святослава» директор парку має наступні повноваження: здійснює керівництво роботою адміністрації Парку та несе відповідальність за виконання покладених на неї завдань; забезпечує виконання завдань, визначених у пункті 2.2. розділу 2 «Мета створення і завдання» Положення; представляє Парк в органах державної влади, місцевого самоврядування, судових органах, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та у відносинах з трудовим колективом; розпоряджається за погодженням із Міндовкілля коштами та майном Парку у порядку, встановленому законодавством; відповідає за результати діяльності перед Міндовкілля; видає у межах своєї компетенції накази; визначає функціональні обов'язки працівників Парку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Наказом директора НПП «Білобережжя Святослава» за № 23-3-7-в-о від 25.03.2022 р., ОСОБА_5 призначено на посаду заступника директора - головного природознавця НПП «Білобережжя Святослава», шляхом переведення з посади начальника відділу державної охорони.
У відповідності до ст. 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», п. 5.5. Положення про НПП «Білобережжя Святослава», п. 5 Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, з врахуванням покладених на Службу державної охорони природно-заповідного фонду України завдань, директор та заступник директора - головний природознавець НПП «Білобережжя Святослава» наділені наступними повноваження: здійснювати охорону природних комплексів національного природного парку; здійснювати охорону диких тварин і місць їх перебування у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; забезпечувати порядок використання природних ресурсів; забезпечувати додержання вимог щодо відвідування територій та об'єктів природно-заповідного фонду; попереджувати пошкодження лісових насаджень унаслідок незаконних рубок; здійснювати заходи щодо запобігання виникненню, поширенню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та їх ліквідації; інформувати відповідні державні органи про надзвичайні ситуації; забезпечувати реалізацію заходів з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників і хвороб у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; підтримувати у належному стані межові та охоронні знаки, інформаційні аншлаги, квартальні та ділянкові стовпи, а також протипожежні споруди; забезпечувати додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі додержання вимог проектів організації територій та об'єктів чи проектів утримання та реконструкції об'єктів природно-заповідного фонду, на всій його території; забезпечувати проведення роз'яснювальної роботи щодо необхідності збереження особливо цінних природних комплексів та об'єктів.
Отже, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора НПП «Білобережжя Святослава» та ОСОБА_5 , який обіймає посаду заступника директора - головного природознавця НПП «Білобережжя Святослава» ОСОБА_5 , відповідно до ст. 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», п.п. 2, 5, 6 Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 14.07.2000 р., п.п. 3.6, 5.1-5.5 Положення про НПП «Білобережжя Святослава», затвердженого наказом № 87 від 31.08.2020 р. Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України», є представниками Служби державної охорони природно-заповідного фонду України, а отже з врахуванням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, є службовими особами правоохоронного органу (Служби державної охорони природно-заповідного фонду України).
Наказом директора НПП «Білобережжя Святослава» за № 134-о від 02.12.2021 р. ОСОБА_9 призначено на посаду начальника фінансово - економічного відділу - головного бухгалтера.
В порушення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 3, 22-24 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_8 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді вимагання та отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою незаконного збагачення став на злочинний шлях і умисно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_8 , наділений повноваженнями виносити накази про переведення на простій, звільняти працівників парку, при цьому, у нього виник злочинний корисливий умисел на отримання неправомірної вигоди шляхом отримання грошових коштів від підлеглих працівників.
Реалізуючи свій злочинний умисел на досягнення кінцевого корисливого результату, ОСОБА_8 , з метою уникнення викриття його протиправних дій правоохоронними органами, вирішив здійснити ретельну підготовку до вчинення задуманого ним злочину та залучити до організованого ним кримінального правопорушення інших осіб, з метою об'єднання спільних намірів за попередньою змовою групою осіб.
При цьому, ОСОБА_8 розробив план вчинення кримінальних правопорушень та безпосередній механізм отримання неправомірної вигоди шляхом розподілення функцій між усіма учасниками групи; вчинення дій, спрямованих на приховування протиправної діяльності, залучення посередника, який буде спілкуватися з особами, у яких можна отримати неправомірну вигоду та отримання останнім грошових коштів; безпосередній збір та передачу грошових коштів іншим учасникам групи; нарахування грошових коштів у вигляді заробітної плати, у тому числі премії та визначення розміру неправомірної вигоди, яку підлеглий працівник повинен надати.
З цією метою, ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше березня - квітня 2022 року, вирішив залучити до вказаної злочинної діяльності свого заступника ОСОБА_5 та начальника фінансово - економічного відділу - головного бухгалтера ОСОБА_9 .
В подальшому, у невстановлені під час досудового розслідування час та місці, ОСОБА_8 довів злочинний план до відома ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які надали згоду на участь у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, відповідно до відведеної їм ролі.
Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою створення умов, за яких ОСОБА_10 буде вимушений надати неправомірну вигоду за не винесення наказу щодо простою з вини працівника у березні - квітні 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_10 про те, що останній повинен віддавати частину заробітної плати, розмір якої йому буде повідомляти ОСОБА_9
ОСОБА_10 , будучи робітником з благоустрою НПП «Білобережжя Святослава» та підлеглим працівником ОСОБА_8 надав згоду на надання неправомірної вигоди.
У подальшому ОСОБА_9 , діючи у відповідності до розробленого плану, 29.11.2024 р. надіслала повідомлення у месенджер «Viber» ОСОБА_11 про те, що останній повинен віддати з отриманої заробітної плати 44 500 грн.
03.12.2024 р. у після обідній час, ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_9 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де передав на її вимогу грошові кошти у сумі 44 500 грн.
Після отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , ОСОБА_9 повідомила про це ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та вони домовилися про зустріч на перехресті траси М-14 (Одеса - Мелітополь - Новоазовськ) та траси Т1543.
04.12.2024 р., ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи відповідно до раніше розробленого плану, з метою уникнення викриття їх протиправних дій правоохоронними органами, на автомобілі марки RENAULT Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули на обумовлене місце, де зустрілися з ОСОБА_9 .
У період часу з 12.05 год. по 12.13 год. ОСОБА_9 , попередньо помістивши отримані від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 44 500 грн. у пакет синього кольору, передала їх ОСОБА_8 , тобто останні вчинили усі дії, які вважали за необхідне для реалізації свого злочинного умислу направленого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 .
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою створення умов, за яких ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , вимушені надати неправомірну вигоду за невинесення наказів щодо простою з вини працівника, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше березня - квітня 2022 року - початку 2024 року, повідомив вказаних працівників про те, що вони повинні віддавати частину заробітної плати, розмір якої буде повідомляти ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи у відповідності до раніше розробленого плану, у грудні 2024 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, прийняв рішення про нарахування ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 премії.
ОСОБА_9 , діючи у відповідності до розробленого плану, 25.12.2024 р. надіслала повідомлення у месенджер «Viber» ОСОБА_11 про те, що останній повинен віддати 30 400 грн., з отриманої заробітної плати.
25.12.2024 р., точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , отримала грошові кошти від ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , точна сума яких під час досудового розслідування не встановлена.
25.12.2024 р., ОСОБА_9 , діючи за усною вказівкою ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний корисливий умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, підготувала 340 650 грн. з грошових коштів, які отримала від ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , та які повинна була передати ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які перебували у м. Одесі. При цьому, оскільки на той час ОСОБА_10 не передав їй грошові кошти у зазначеному розмірі, а саме 30 400 грн., доклала вказану суму зі своїх грошових коштів.
26.12.2024 р. ОСОБА_9 , знаходячись у м. Очаків Миколаївської області, попередньо помістивши грошові кошти у сумі 340 650 грн. в жовтий пакет, передала їх ОСОБА_18 , який виїхав до м. Одеси, про що повідомила ОСОБА_5 .
У свою чергу, ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний корисливий умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди у відповідності до відведеної йому ролі повідомив ОСОБА_9 про місце, де разом з ОСОБА_8 будуть чекати на прибуття ОСОБА_19 , а саме: АДРЕСА_3 .
Разом з цим, 26.12.2024 р. приблизно о 08.00 год., точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_9 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де на вимогу ОСОБА_9 , передав їй грошові кошти у сумі 30 400 грн.
26.12.2024 р., ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи у відповідності до раніше розробленого плану, з метою уникнення викриття їх протиправних дій правоохоронними органами, на автомобілі марки RENAULT Duster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули на обумовлене місце, де зустрілися з ОСОБА_18 , яка о 10.33 год. передала їм пакет з грошовими коштами у сумі 340 650 грн., тим самим ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вчинили усі дії, які вважали за необхідні для реалізації свого злочинного умислу, однак далі їх протиправна діяльність припинена співробітниками правоохоронних органів.
26.12.2024 р. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 27.12.2024 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у одержанні службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії, з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, характер та наслідки ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням даних про особу підозрюваного, його майнового стану, ролі в інкримінованому кримінальному правопорушенні та завданої майнової шкоди, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно положень ст. 182 КПК України, Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За змістом ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання слідчого, зокрема дані протоколів допиту свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , огляду мобільних телефонів, свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_10 , обшуків автомобіля від 26.12.2024 р. та за місцем мешкання ОСОБА_9 , інші матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, апеляційний суд доходить висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, обізнаний про ймовірні докази у справі, які не встановлені або не вилучені органом досудового розслідування, та можливих свідків його протиправних дій, що свідчить про можливість вчинення підозрюваним дій направлених на переховування від слідства та суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, з метою зміни їх показань.
Отже, рішення слідчим суддею прийнято на основі об'єктивно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, при цьому досліджені всі матеріали провадження та наведені в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, станом на день постановлення ухвали.
З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою з визначенням певного розміру застави, забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, і, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Стосовно доводів захисника про те, що на підозрюваного покладено необ'єктивні та безпідставні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно матеріалам клопотання, ОСОБА_5 обіймає посаду заступника директора - головного природознавця НПП «Білобережжя Святослава», яке знаходиться на території Херсонської області, на даний час, продовжує виконувати свої посадові обов'язки, принаймні прокурором не надано даних про відсторонення ОСОБА_5 від займаної посади. За цих обставин, покладення на ОСОБА_5 обов'язку не відлучатись з с. Лиманка Одеського району Одеської області є необґрунтованим та таким, що перешкодить останньому виконувати свою роботу.
Крім цього, апеляційний суд доходить висновку про слушність доводів захисника в частині безпідставного покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язку явки до слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві кожної середи місяця, оскільки, підозрюваний є внутрішньо переміщеною особою та разом з сім'єю переважно мешкає на території Одеської області, а відтак виконання вказаного обов'язку, без нагальної потреби у цьому - є необґрунтованим.
Отже, оскільки рішення слідчого судді, в частині застосованого відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу є обґрунтованим та вмотивованим, проте апеляційним судом встановлено, що 2 з покладених на підозрюваного обов'язків є недоречними, апеляційний суд, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, доходить висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової, в якій слід врахувати встановлені апеляційним судом обставини, а відтак апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню, як така, що містила вимоги про скасування наведених вище обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. відносно ОСОБА_5 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 23 лютого 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень), за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_5 слід негайно звільнити з під варти.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_21 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;
- за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому або прокурору.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_5 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ _____________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3