Справа№592/15596/24
Провадження №2/592/419/25
09 січня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:
головуючого судді Титаренко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Каплін А.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просить суд: 1) порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; 4) в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що 28 лютого 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Перебуваючи у шлюбі, сторони за спільні кошти придбали двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , про що завідуючою другої Сумської державної нотаріальної контори Вольвач А.В. 06.12.1999 року було посвідчено Договір купівлі-продажу серія АВЕ № 838533, зареєстрований в Сумському бюро технічної інвентаризації за номером 1-602 від 07.12.1999. Право власності на зазначену вище квартиру зареєстровано ім'я відповідача. Також під час перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя придбало однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , про що приватним нотаріусом Ровенською А.О. було посвідчено договір купівлі-продажу від 6.06.2020 року ВРС/758490, зареєстрований в реєстрі за номером 2847. Право власності на зазначену квартиру зареєстровано на ім'я позивачки. Позивачка звернулась до відповідача з проханням укласти та нотаріально посвідчити договір про поділ майна, але відповідач проігнорував звернення та в телефонній розмові висловив категоричну незгоду з приводу розподілу спільного сумісного майна, заперечуючи при цьому право позивачки на володіння та користування квартирою. Відповідач не надає позивачці документів, що підтверджують право власності на щодо кв. АДРЕСА_3 . Не зважаючи на те, що позивачка витратила багато фізичних та матеріальних зусиль на належний догляд та ремонт житлового будинку, відповідач не впускає її до квартири, позивачка не може реалізовувати право власності на квартиру. Тому вже понад рік вона вимушена проживати у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка погано пристосована до життя.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовну заяву підтримали та просили задовольнити. Враховуючи погодження відповідача з витратами на правову допомогу в розмірі 1000 грн, вони також просили стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Крім того, ОСОБА_3 надав суду заяву, в якій він позовні вимоги визнає в повному обсязі. Також зазначив, що погоджується з витратами на правову допомогу в розмірі 1000 грн.
Ухвалою від 25.09.2024 суд відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.
07.11.2024 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.
28.02.199 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Сумського міськвиконкому, запис № 208 (а.с. 5).
У 1999 році ОСОБА_3 придбав двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу серія АВЕ № 838533, зареєстрований в Сумському бюро технічної інвентаризації за номером 1-602 від 07.12.1999 (а.с. 10).
За Інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 395619782 відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо кв. АДРЕСА_3 відсутні (а.с. 6).
Квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВРС 758490, 06.06.2012, приватний нотаріус Ровенська А.О. р № 2847 (а.с. 8-9, 11, 23).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.05.2023 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 20).
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч. 1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).
Зважаючи на викладені приписи законодавства, спірні квартири є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки придбані ними за час шлюбу, та належать сторонам в рівних частках. Підстав для відступлення від принципу рівності часток подружжя в спільному майні суд не встановив.
Отже, суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Представник позивача підтвердила здійснення витрат на проведення незалежної оцінки майна в розмірі 1200 грн 00 коп., надавши суду такі докази: звіти з незалежної оцінки майна та платіжну інструкцію № P24AP24A2871463090D9090 від 16.06.2024.
Крім того, при зверненні до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 9244,30 грн.
Також, разом з позовною заявою позивач надала Договір про надання правової допомоги № 7/2024 від 23.02.2024, з якого вбачається, що адвокат Руденко Л.Д. надавала ОСОБА_1 правову допомогу, а тому, враховуючи визнання відповідачем витрат позивача на правову допомогу в розмірі 1000 грн, та погодження позивача з цим розміром, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу саме в розмірі 1000 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 9244 грн 30 коп., витрати на проведення незалежної оцінки майна в розмірі 1200 грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн 00 коп.
Керуючись статтями 259, 265, 268, 352 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 9244 грн 30 коп., витрати на проведення незалежної оцінки майна в розмірі 1200 грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Дата складання повного судового рішення 17.01.2025.
Суддя В.В. Титаренко