Справа № 592/3494/23
Провадження № 1-кс/592/335/25
17 січня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 у розгляді справи №592/3494/23,
встановив:
До суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 у розгляді справи №592/3494/23.
Свою заяву мотивує тим, що він 25.03.202 заявляв відвід судді ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді від 10.03.2023. Цю заяву про відвід 28.03.2023 розглядав суддя ОСОБА_4 який відмовив у відводі. Повторний відвід 03.04.2023 розглядала суддя ОСОБА_6 , яка також відмовила у відводі. Ухвалою від 09.01.2025 заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 , при розгляді скарги ОСОБА_3 у справі 592/3494/23 задоволено та відведено слідчого суддю від розгляду скарги. Вважає, що такими рішеннями судді ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надали дозвіл судді ОСОБА_5 подальше нехтування над нормами права. Також вказує про те, що слідчий суддя ОСОБА_4 не приймаючи процесуального рішення призначив судове засідання по розгляду скарги на 15.01.2025 з порушенням строку. Відповідно за спливом строків у 72 години вже 13.01.2025 у ОСОБА_4 закінчилися повноваження на розгляд його скарги.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід судді з викладених у ній підстав.
Розглянувши заяву про відвід, заслухавши думку заявника, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Крім того, ст. 76 КПК України визначені умови недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні:
1. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті;
2. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції;
3. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції;
4. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Частина 5 ст. 80 КПК України містить вимогу щодо вмотивованості заявленого відводу.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).
Окрім цього, ЄСПЛ у рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначив, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб'єктивним критерієм із врахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Заява ОСОБА_3 не містить у собі відомостей щодо наявності підстав, передбачених ст. 75, 76 КПК України, для відводу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 у розгляді скарги ОСОБА_3 від 21.03.2023 у справі № 592/3494/23.
Фактично доводи заяви про відвід слідчого судді зводяться до того, що заявник не згодний з тим, як суддя ОСОБА_4 28.03.2023 розглянув та ухвалив рішення по заявленому ОСОБА_3 відводу судді ОСОБА_5 , тобто, заявник не згодний з процесуальними рішеннями судді, що вочевидь не може бути підставою для відводу слідчого судді. У своїй заяві про відвід слідчому судді ОСОБА_4 заявник ОСОБА_3 не зазначає підстав, передбачених ст. 75, 76 КПК України, для відводу слідчого судді від розгляду його скарги.
Суд також звертає увагу на той факт, що він не оцінює дії судді під час розгляду справ, прийнятті ним рішень, або вчинення будь-яких процесуальних дій, зокрема, щодо дотримання встановлених строків розгляду справи.
На думку суду, підстав, які б викликали сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді, заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 , не містить.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 у розгляді скарги від 21.03.2023 у справі № 592/3494/23, необхідно відмовити.
Керуючись ст. 75, 77, 80, 376 КПК України, -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 у розгляді справи №592/3494/23, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Заперечення проти ухвали суду можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1