Справа № 141/803/24
Провадження № 2-о/141/10/25
09 січня 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,
при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №141/803/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
05.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці - ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 склала заповіт, який 04.02.1992 було посвідчено секретарем Скоморошківської сільської ради Оратівського району Вінницької області та зареєстровано у реєстрі за № 19, згідно якого все належне їй майно в рівних частинах на час смерті заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0523185000:01:005:0201, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; та земельної ділянки площею 0,1825 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523185000:01:005:0201, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Заявниця зазначає, що прийняла спадщину після смерті матері шляхом спільного проживання зі спадкодавцем станом на час відкриття спадщини у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Однак, оформити спадкові права в нотаріальному порядку заявниця позбавлена можливості, у зв'язку відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Підставами для відмови слугували відсутність заведеної спадкової справи після смерті спадкодавця, а також відсутність доказів постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем, що підтверджують фактичне прийняття спадкоємцем спадщини.
За вказаних обставин, для подальшого оформлення спадкових прав виникла необхідність встановлення факту постійного проживання заявниці (спадкоємця) зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалою суду від 10.12.2024 відкрито провадження у справі № 141/803/24 та призначено судове засідання на 09.01.2025, виклик заінтересованої особи ОСОБА_2 здійснити шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч.10 ст.187 ЦПК України.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Панасюк Н.А., будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання 09.01.2025 не з'явились.
При цьому, 09.01.2025 до суду надійшла заява представника заявниці адвоката Панасюк Н.А. від 09.01.2025 про розгляд справи без участі заявниці та її представника, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, будучи належним чином повідомленою про час, день та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання 09.01.2025 не з'явилася, повноважного представника до суду не направила.
При цьому, 24.12.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява заінтересованої особи від 24.12.2024 про розгляд справи № 141/803/24 без участі представника селищної ради, у якій також зазначено, що проти задоволення заяви ОСОБА_1 заінтересована особа не заперечує.
Заінтересована особа ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації, про розгляд справи повідомлялась завчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, однак в судове засідання 09.01.2025 не з'явилась та повноважного представника до суду не направила, жодних заяв чи клопотань суду не подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/803/24, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_1 , заявниця ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , у графі «Батько» записано ОСОБА_5 , у графі «Мати» записано ОСОБА_3 .
Як убачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 одружились 16.07.1978, актовий запис № 13. Прізвище дружини після реєстрації одруження « ОСОБА_7 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17.07.2019 виконавчим комітетом Скоморошківської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Скоморошки Оратівського району Вінницької області, про що 17.07.2019 складено відповідний актовий запис № 18.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 121048568 від 18.04.2018, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523185000:01:005:0201 площею 0,25 га є ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 118680298 від 28.03.2018, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523185000:01:005:0200 площею 0,1825 га є ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_4 від 27 грудня 1991, жилий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 .
Відповідно довідки Оратівської селищної ради (віддалене робоче місце №23) № 187/08.00.23-10 від 07.06.2024, ОСОБА_1 проживала разом, вела спільне господарство та дійсно провела за власні кошти поховання своєї матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, як убачається з довідки Оратівської селищної ради (віддалене робоче місце №23) № 342/08.00.23-10 від 03.12.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_3 за вказаною адресою спільно з нею проживала її дочка - ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки, виданої 03.02.1973 Погребищенською районною лікарнею Вінницької області, ОСОБА_3 мала клінічний діагноз - хронічний ревматичний поліартрит з порушенням обміну.
Згідно запису, який міститься у медичній книжці ОСОБА_3 , остання 05.01.2001 зверталась за медичною допомогою, у зв'язку із скаргами на болі в суглобах, обмеженням в рухах. Лікарем було встановлено деформацію суглобів та визначено діагноз - ревматичний поліартрит ІІ ст.
Як убачається зі змісту заповіту, посвідченого 04.02.1992 секретарем Скоморошківської сільської ради Оратівського району Вінницької області Мерецькою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 19, ОСОБА_3 все своє майно: а саме жилий будинок, сарай, погріб та майно, яке знаходиться в хаті заповіла в рівних долях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Згідно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77180229 від 03.06.2024, заповіт ОСОБА_3 , посвідчений 04.02.1992 Скоморошківською сільською радою Оратівського району Вінницької області, чинний, номер у Спадковому реєстрі 39379056, номер в реєстрі нотаріальних дій 19.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79639734 від 06.01.2025, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 03.06.2024 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Кравченко О.В., стан чинний, номер у нотаріуса 56/2024, номер у Спадковому реєстрі 72522324.
З матеріалів спадкової справи №56/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 убачається, що дану справу розпочато приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Кравченко О.В. 03.06.2024 за заявою ОСОБА_1 .
Як убачається із постанови приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Кравченко О.В. від 05.06.2024, у зв'язку з тим, що заявницею пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а також у зв'язку із відсутністю доказів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, зокрема доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , зокрема, щодо житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0.2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0523185000:01:005:0201, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1825 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523185000:01:005:0201, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне заявниці для оформлення спадкових прав після смерті спадкодавця, вказаний факт неможливо встановити у інший спосіб чи отримати документ на підтвердження вказаного факту, а відтак єдиним способом підтвердження останнього є встановлення його судовим рішенням.
Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За правилами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Також згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.
Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Однак, при цьому спадкоємець має довести факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини.
Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Також у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Отже, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Разом з тим, фізична особа особа може мати декілька місць проживання/перебування, однак реєстрація місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Таким чином, можна дійти висновку, що законодавець не пов'язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.
При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 633/344/16-ц.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи. Обов'язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом установлено, що заінтересована особа згідно поданої заяви від 24.12.2024 не заперечує проти задоволення заявлених вимог заявниці.
З урахуванням установлених в судовому засіданні фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, які містяться в матеріалах справи, приймаючи до уваги, що заявниця, будучи рідною донькою спадкодавця (матері) та, відповідно, спадкоємицею за заповітом, на час відкриття спадщини проживала разом із нею та не заявила протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, про відмову від спадщини, а відтак в силу положень ч. 3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, суд доходить висновку про доведеність заявницею факту її постійного проживання разом із спадкодавцем (матір'ю) на час відкриття спадщини.
Встановлення даного факту для заявниці має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить реалізація заявницею її права на оформлення спадщини та іншого порядку встановлення даного факту немає. Спору про право в даній справі судом не встановлено.
Поряд з цим, суд зазначає, що доказів прийняття спадщини іншою заінтересованою особою ОСОБА_2 матеріали справи № 141/803/24 не містять та судом не установлено, оскільки остання є громадянкою російської федерації та відомості про її проживання на території України відсутні.
Отже, вимога заявниці є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 273, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 04.12.2024 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_2 .
3. Судові витрати залишити без відшкодування.
4. Копію рішення суду направити сторонам по справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Рішення суду оформлено та виготовлено 17.01.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заявниця: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ),
Заінтересовані особи:
Оратівська селищна рада (вул. Героїв Майдану, 78, с-ще Оратів, Вінницького району, Вінницької області, 22600, код ЄДРПОУ: 04327985);
ОСОБА_2 .
Суддя С.В. Климчук