СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4142/24
пр. № 2-а/759/6/25
13 січня 2025 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Єросова І.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31, корпус 2), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6) про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі,
26.02.2024 р. ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом у якому просить: 1) скасувати постанову серії АС №2КІ0000941582 від 16.02.2024 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. та закрити провадження у справі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 122 КУпАП; 2) визнати протиправними дії інспектора з паркування Гусарової Олени Володимирівни Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) щодо складання 16 лютого 2024 року Акта огляду, тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу марки HYUNDAI TUCSON державний номерний знак НОМЕР_1 на спеціальний майданчик; 3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 прямі матеріальні витрати на сплату штрафу 1929,40 грн. та 168,00 грн послуги таксі до спеціального майданчика; 4) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) компенсацію за втрачений заробіток, який поніс ОСОБА_1 на користь Збройних Сил України в сумі 22 900,54 грн. 5) стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської Ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що правопорушення за яким накладено стягнення Постановою №2КІ0000941582 від 16.02.2024 вчинено не було, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним. Оскільки в момент фіксації порушення та евакуації автомобіля мій автомобіль, які і інші автомобілі, знаходився вздовж узбіччя. А естакада (підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину). Дії відповідача призвели до невідворотних часових та матеріальних втрат позивача, а втрачений заробіток позивача за цей час має бути компенсований згідно ст. 138 п.2 ЦПК.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.02.2024 р. позов залишено без руху.
21.03.2024 р. позивачем подано заяву про усунення недоліків позову.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.04.2024 року позов залишено без руху.
02.05.2024 р. позивачем подано заяву про усунення недоліків позову.
03.05.2024 р. від представника відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про заміну відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В обґрунтування вказує, що відповідно до розпорядження Київського міського голови від 04.12.2023 № 1177, функції щодо здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оплати вартості послуг з паркування транспортних засобів передано до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Враховуючи вищевизначене, беручи до уваги відсутність заперечень сторони позивача, у зв'язку із тим, що позов подано не до тієї особи, суд замінює неналежного відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради на належного - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.05.2024 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.10.2024 р. від представника відповідача надійшов відзив у якому вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гусарової О.В. від 05 грудня 2023 року 2КІ N 0000511503 на позивача накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення пункту 15.9.ПДР, а саме зупинку на (під) естакадою. Департамент зауважує, що факт розміщення транспортного засобу позивача на естакаді підтверджується належними та допустимими доказами - матеріалами фотофіксації до постанови. Відповідно до матеріалів фотофіксації, належний позивачу транспортний засіб здійснив зупинку на правосторонньому заїзді Лівобережної розв'язки Південного мостового переходу через р. Дніпро, що свідчить про порушення ним пп.«в» п. 15.9 Правил. Щодо вимог про компенсацію втраченого заробітку, то відповідні посилання позивача на норми ЦПК не є релевантним в адміністративній справі, що розглядається.
11.10.2024 р. позивачем подано відповідь на відзив. Згідно вимог ч.1 ст.269 КАС України, не передбачено подання такої заяви по суті справи як відповідь на відзив у даній категорії справ, а тому суд приймає її як додаткові пояснення у справі. Позивач вказує, що відповідач хибно тлумачить термін «естакада» шляхом доповнення терміну іншими термінами. Також Депаратментом надані інші фото, за певний час (інші дати, інші обставини) до випадку, які не містятся в доказовій базі при складанні протоколу і не мають відношення до суті справи. Та надання висновоку КП «Київавтошляхміст» № 053/282 від 2024 року «Про надання інформації стосовно лівобережної розв'язки Південного мостового переходу через р. Дніпро» не належить до його компетенції, а тому не може бути використаний судом як доказ. Таким чином, позивач вважає доводи відповідача такими, що ніяким чином не спростовують факт того, а навпаки підтверджують, що в момент складання протоколу і здійснення подальшої евакуації, автомобіль позивача знаходився на частині дороги, яка не має ознак естакади, як це зазначено в протоколі 2КІ № 0000941582 від 16.02.2024, а отже зазначеного в протоколі порушення не було.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Постановою головного спеціаліста-інспектора з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гусарової О.В. (далі - Інспектор) від 16.02.2024 серії 2КІ № 0000941582 на Позивача накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за зупинку на (під) естакадою, чим порушено пп. «в» п. 15.9 Правил.
Матеріали фотофіксації постанови від 16.02.2024 серії 2КІ № 0000941582 відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки одержані з дотриманням закону та містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
У подальшому автомобіль позивача було евакуйовано на штрафмайданчик за адресою: м.Київ, вул.Г.Хоткевича, 20-б.
З метою належного виконання процесуальних обов'язків встановлених ст. 77 КАС України Департаментом надсилався лист до Комунальної корпорації «Київавтодор» для з'ясування приналежності ділянки, де був розміщений транспортний засіб до естакади, мосту або шляхопроводу.
Відповідно до листа Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» від 21.03.2024 вих. № 053/282/01-09/568 лівобережна розв'язка є елементом шляхово-вуличної мережі та входить до складу споруд Південного мостового переходу через р. Дніпро і призначена для руху автотранспорту, здійснення розворотів та з'їзду з Південного мосту, руху технологічного транспорту. Відповідно до матеріалів фотофіксації, належний позивачу транспортний засіб здійснив зупинку на правосторонньому заїзді Лівобережної розв'язки Південного мостового переходу через р. Дніпро, що свідчить про порушення ним пп.«в» п. 15.9 Правил.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як передбачено ч. 1 статті 219 КУпАП, виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування (ч. 3 статті 219 КУпАП).
Рішенням Київської міської ради від 5 жовтня 2023 року N 7112/7153 "Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві" уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Також уповноважено посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводити тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту, а також зупинки чи стоянки транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома); створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Отже, головний спеціаліст-інспектор з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гусарова О.В. наділена повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення на підставі КУпАП.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2024 р. о 09:05 год. у м.Києві по вул.Зарічна 1 ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу на правосторонньому заїзді Лівобережної розв'язки Південного мостового переходу через р. Дніпро, що підтверджується відповідними фотознімками, які зроблені на термінал інспектора із зазначенням відповідних координат GPS місця вчинення. Позивач у позові і наданих під час розгляду справи поясненнях не заперечував зупинку транспортного засобу у зазначеному на фотознімках місці, однак вважає, що ПДР не порушував.
Порядок зупинки та стоянки регламентовано розділом 15 ПДР.
Так, п. 15.1. ПДР визначає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) (п. 15.2).
Підпунктом "в" пункту 15.9 ПДР передбачено, що зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях.
Як визначено п. 1.10 ПДР зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що:
- естакада - інженерна споруда для руху транспортних засобів та (або) пішоходів, підняття однієї дороги над іншою у місці їх перетину, а також для створення дороги на певній висоті, яка не має з'їздів на іншу дорогу;
-міст - споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд;
- шляхопровід - інженерна споруда мостового типу над іншою дорогою (залізницею) в місці їх перетину, що забезпечує рух по ній на різних рівнях та дає можливість з'їзду на іншу дорогу.
Згідно з ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до п. п. в) п. 2 ч. 3 статті 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками.
Так, з наявних у справі матеріалів фотофіксації вбачається, що належний позивачу транспортний засіб здійснив зупинку на правосторонньому заїзді Лівобережної розв'язки Південного мостового переходу через р. Дніпро, що свідчить про порушення ним п. п. "в" п. 15.9 ПДР України.
З метою запобігання дорожньо-транспортним пригодам, пов'язаним із наїздом на транспортний засіб, що стоїть, а також для збільшення пропускної спроможності доріг заборонено будь-яку зупинку/стоянку на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях.
За змістом п. п. в) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП сама по собі зупинка транспортного засобу, як убачається на фото, на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
Посилання позивача, що його транспортний засіб не створював перешкоди дорожнього руху або загрозі безпеки дорожнього руху, на думку суду, є безпідставним, оскільки спростовується наведеними положенням КУпАП та, крім того, місце розташування транспортного засобу позивача не має жодних ознак спеціально відведеного майданчика для паркування.
Як передбачено ч. 1 cт. 260 КУпАП, з метою припинення адміністративних правопорушень та для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається тимчасове затримання транспортного засобу.
Відповідно до cт. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик (ч. 3 ст. 265-2 КУпАП).
Пунктом 7 Порядку тимчасово затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України N 990 від 14 листопада 2018 року передбачено, що у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затримання транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках можливо виключно за наявності обґрунтованих підстав, що особою вчинено адміністративне правопорушення передбачене зокрема частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 122 КУпАП та є крайнім заходом для припинення цих адміністративних правопорушень, який можливо застосувати лише у разі відсутності можливості усунути в іншій спосіб та при цьому, вичерпано інші заходи впливу.
Враховуючи, що суд визнав доведеним факт порушення позивачем п. 15.9 "в" ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, позивач був відсутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і допущене порушення неможливо було усунути на місці в максимально короткий строк, у інспектора були наявні підстави для затримання та доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик.
Стаття 279-1 КУпАП містить процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Частиною п'ятою цієї статті визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також, як передбачено частиною сьомою статті 258 КУпАП, у разі виявлення порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
З огляду на викладене, постанова щодо порушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що спростовує посилання позивача на порушення його прав під час складання оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії Департаменту по примусовій евакуації 16.02.2024 року належного позивачу транспортного засобу були правомірними.
З метою запобігання дорожньо-транспортним пригодам, пов'язаним із наїздом на транспортний засіб, що стоїть, а також для збільшення пропускної спроможності доріг заборонено будь-яку зупинку/стоянку на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях. За змістом пп. в) п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП сама по собі зупинка транспортного засобу, як убачається на фото, на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Посилання позивача, що його транспортний засіб знаходився вздовж узбіччя, а естакада знаходилась далеко позаду є безпідставним, оскільки спростовується наведеними положенням КУпАП та, крім того, місце розташування транспортного засобу позивача не має жодних ознак спеціально відведеного майданчика для паркування. Таким чином, Позивачем порушено вимоги пп. «в» п. 15.9 Правил, що доведено належними і допустимими доказами.
Позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) стягнутих з позивача штрафу, плати за збереження транспортного засобу на спец.майданчику та коштів за примусове транспортування автомобіля задоволенню не підлягають як похідні, адже можливість стягнення таких коштів прямо залежить від визнання протиправними дій відповідачів, чого в межах спірних правовідносин встановлено не було.
Отже, за встановлених обставин в діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.
Щодо вимог про стягнення компенсації за втрачений заробіток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КАС України кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, визначена ч. 1 ст. 19 КАС України та не поширюється на вимоги про стягнення коштів за втрачений заробіток.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) компенсації за втрачений заробіток на користь Збройних Сил України в розмірі 22 900,54 грн. є приватно-правовим спором, належить до юрисдикції загальних судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У зв'язку із чим, провадження в частині вимог позивача про стягнення компенсації за втрачений заробіток підлягає закриттю.
Оцінивши зібрані у справі докази та пояснення сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена на підставі та в межах повноважень наданих відповідача, у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому є законною і не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 242-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31, корпус 2), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6) про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Ю. Єросова