Справа № 357/16289/24
Провадження № 2/357/1513/25
( ЗАОЧНЕ )
17 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,
30.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, який зареєстрований судом 08.11.2024, обґрунтовуючи тим, що перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із ним. До досягнення дочкою повноліття з відповідачки на його користь стягувалися аліменти на дочку, однак з 10.09.2024 припинено їх нарахування, у зв'язку із досягнення дочкою повноліття. Наразі дочка навчається у Закладі вищої освіти «Відкритий міжнародний Університет розвитку людини «Україна», у зв'язку з чим не має можливості влаштуватися на роботу, щоб отримувати самостійно заробіток, окрім того, вона є інвалідом з дитинства. Він, як батько, власними силами намагається матеріально забезпечити дочку, доглядає та виховує її, виконує усі інші обов'язки покладені на нього законом, несе витрати на навчання, на проїзд до місця навчання, купує одяг, продукти харчування, підручники, здійснює оплату згідно умов контракту. Між ним та відповідачкою не досягнуто згоди з приводу добровільної допомоги на дочку та оплати частини витрат на її навчання та лікування. З неофіційних джерел йому стало відомо, що відповідачка працює, проте має мінливий заробіток та тимчасовий підробіток. Тому просив у судовому порядку стягнути з відповідачки на його користь аліменти на дочку у розмірі 6000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення дочкою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
11.11.2024, після отримання відповіді на запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки, судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучено у справі тертю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору - ОСОБА_3 .
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка - ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подала.
Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заперечень на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подала.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являється інвалідом з дитинства третьої групи інвалідності з 10.09.2024, є студенткою денної форми навчання Закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», термін навчання з 01.09.2022 по 30.06.2026, без отримання стипендії, на платній основі, що підтверджено матеріалами справи (а.с.4-7,16-18).
З матеріалів справи (а.с.16-18), вбачається, що вартість навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаному закладі освіти за увесь термін навчання - 4 роки становить 70000,00 грн та підлягає оплаті посеместрово - 8750,00 грн за семестр.
З матеріалів справи (а.с.12-15), вбачається, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2019 року, у справі № 357/8789/18, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу ОСОБА_4 , але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 27.07.2018 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 27 листопада 2019 року, у справі № 357/3497/19, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначено разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів справи (а.с.8,10,18,25,27), вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні батька, який сплачує кошти за навчанням та лікування дочки, однак не має можливості самостійно забезпечити дочку усім необхідним на період її навчання, а відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 за віком працездатна особа, в добровільному порядку матеріальної допомоги на навчання дочки не надає.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Ст. 199 Сімейного кодексу України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
За змістом ст. 199 СК України законодавцем визначено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховним Судом України по справі № 346/103/17 , провадження №61-20178св18 від 23.01.2019 року.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються зокрема норма ст. 191 СК України, яка передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка не подала до суду відзив на позов з належними та допустимими доказами в спростування доводів позивача та на підтвердження того, що вона не має можливості сплачувати аліменти на дочку, яка продовжує навчання, не надала доказів свого тяжкого матеріального становища, та доказів щодо будь-яких інших обставин, що мають істотне значення для звільнення її від сплати аліментів на повнолітню дочку.
Вирішуючи спір, суд керується принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, враховує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на денному відділенні, не працює, знаходиться на повному утриманні батька, який не має можливості в повній мірі забезпечити дочку усім необхідним для життя та навчання, тому потребує допомоги матері, яка добровільно матеріальної допомоги не надає та не заперечує проти стягнення з неї аліментів на повнолітню дочку на період її навчання.
Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності, діючи в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, тому стягує з відповідачки на користь позивача аліменти на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000,00 грн, щомісячно, починаючи з 30.10.2024 і до закінчення дочкою навчання, але не більше як досягнення нею 23 років.
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову, суд дійшов висновку, про стягнення з відповідачки на користь держави судового збору в розмірі 1211,20 грн.
У відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Керуючись ст.182, 191,199-200 СК України, ст. 4, 12, 76 - 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа: ОСОБА_3 , задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000,00 грн, щомісячно, починаючи з 30.10.2024 і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше як досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено 17.01.2025.
Суддя: О. В. Бондаренко