Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/3070/23
2/287/162/25
16 січня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області в м. Олевську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 в особі представника позивачки - адвоката Єлісєєва Д.О. звернулась до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 20.05.2024 року зазначену позовну заяву залишено без руху та позивачці ( представнику позивачки) надано строк для усунення недоліків.
03.06.2024 року від представника позивачки - адвоката Єлісєєва Д.О. на адресу суду надійшла заява про виправлення недоліків та уточнена позовна заява.
В обґрунтування уточненої позовної заяви представник позивачки зазначає, що25.03.2011 року між сторонами було укладено шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ратнівського районного управління юстиції Волинської області за актовим записом № 13. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що подружні відносини між сторонами припинені у зв'язку з різними характерами, відсутністю взаєморозуміння, довіри, постійними конфліктами та недомовленостями. Сторони не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Вважає, що надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин , оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення не принесли жодних результатів. Майновий спір відсутній. В даному випадку шлюб носить формальний характер, а тому наполягає на його розірванні. Після розірвання шлюбу просить залишити позивачці прізвище « ОСОБА_5 ».
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 03.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 16 год. 30 хв. 26.06.2024 року. Визнано обов'язковою явку в судове засідання позивачки ОСОБА_1 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
26.06.2024 року судом відкладено підготовче засідання на 11 год. 30 хв. 24.07.2024 року у зв'язку із поданням представником позивачки - адвокатом Єлісеєвим Д.О. заяви про перенесення судового засідання на інший час та неявкою позивачки та відповідача. Повторно викликано сторони по справі в підготовче засідання.
Ухвалою суду від 24.07.2024 року зазначену позовну заяву залишено без руху та позивачці (представнику позивачки) надано строк для усунення недоліків.
30.07.2024 року на виконання вказаної ухвали від представника позивачки - адвоката Єлісєєва Д.О. на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшла заява про виправлення недоліків, у якій представник позивачки просить прийняти заяву про усунення недоліків, допущених при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу.
02.09.2024 року ухвалою суду продовжено судовий розгляд цивільної справи № 287/3070/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено підготовче засідання на 16 год. 00 хв. 02.10.2024 року, з повідомленням учасників справи. У підготовче засідання викликано учасників справи. Витребувано у позивачки ОСОБА_1 інформацію (довідку) щодо перебування її на обліку з приводу вагітності в закладах охорони здоров'я.
02.10.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу знято з розгляду з інших підстав.
16.10.2024 року відкладено підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 06.11.2024 року у зв'язку клопотанням представника позивачки - адвоката Єлісеєва Д.О. про надання часу для подання доказів. Повторно викликано сторони по справі в підготовче засідання.
24.10.2024 року до суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, до якої додано копію довідки, виданої КНП «Олевська ЦЛ» за № 133.
17.12.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в загальному порядку у відкритому судовому засіданні на 16 год. 00 хв. 16.01.2025 року.
16.01.2025 року в судове засідання позивачка та представник позивачки не з'явились, від них до суду надійшли письмові заяви, з проханням розглядати справу без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та позов просять задоволити. Не заперечують проти винесення заочного рішення суду.
Відповідач у судові засідання 17.12.2024 та 16.01.2025 року на розгляд справи не з'явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення на його адресу судових повісток, що стверджується матеріалами справи. Заяву про відкладення розгляду справи та відзив на позов відповідач до суду не надав.
Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність сторін з дотриманням вимог, встановлених законом, враховуючи згоду позивачки та її представника на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. п. 1, 3 частини 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що сторони з 25 березня 2011 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ратнівського районного управління юстиції Волинської області за актовим записом № 13, що стверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 7).
Від спільного проживання в шлюбі мають двох неповнолітніх дітей:дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 8,9).
Позивачка на даний час не перебуває на обліку з приводу вагітності в КНП «Олевська ЦЛ» Олевської міської ради, що підтверджується копією довідки КНП «Олевська ЦЛ» Олевської міської ради за № 133 (ст. 109).
Дослідивши та оцінивши докази у справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст.110,112 СК України з яких слідує, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Із ст.113 СК України слідує, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, тому на даний час сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та шлюбних відносин не підтримують. На даний час ні з боку позивачки, ні з боку відповідача спроб для примирення не було. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім'ї є неможливим, а тому примирення між сторонами неможливе. Шлюбних відносин не підтримують, втратили почуття одне до одного, у зв'язку з чим сім'я розпалась остаточно. Позивачка обдумала своє рішення і остаточно визначилась із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що позивачка скористався правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягала на розірванні шлюбу, відповідач відносно розірвання шлюбу не заперечував.
При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивачки, викладених нею у позовній заяві.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивачка не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Після розірвання шлюбу слід залишити позивачці прізвище « ОСОБА_5 ».
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 25 березня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ратнівського районного управління юстиції Волинської області за актовим записом № 13 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 виданий 07.04.2011 року Ратнівським РВ УМВС України в Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_4 виданий 28.12.2004 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л.В.Винар