Справа № 161/927/25
Провадження № 1-кс/161/406/25
м. Луцьк 17 січня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлено і вилучено 14.01.2025 в ході огляду місця події, а саме на мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13 Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_3 із встановленням заборони на розпоряджання майном.
Клопотання вмотивоване тим, що групою слідчий СУ ГУНП у Волинській області та слідчими СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024030580004221, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 09.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 156-1, ч.ч. 2, 3 ст. 301, ч.ч. 1, 4 ст. 301-1 КК України, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_5 .
В ході досудового розслідування, 14.01.2025 у порядку ст. 234, 237, 223 КПК України старшим слідчим СУ ГУНП у Волинській області старшим ОСОБА_3 на підставі заяви про добровільне надання на вилучення, проведено огляд місця події у службовому приміщенні Центру захисту дітей, які постраждали або стали свідками домашнього насильства (модель Барнахуз), що за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Жабка, вул. Вишнева, 25, за участю законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , яка добровільна надала на вилучення мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13 Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_3 , яким користувалась ОСОБА_6 .
Вилучений в ході огляду мобільний телефон визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, оскільки він міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для накладення арешту на майно є те, що існує сукупність підстав вважати, що вказані речі мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, тому слідчий просить клопотання задовольнити та накласти запитуваний арешт.
В судове засідання не з'явились прокурор та слідчий, однак подали суду заяву в якій просять клопотання про арешт майна, розглядати без їхньої участі, а тому слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних у ньому матеріалів із кримінального провадження. Відповідно до положень, передбачених ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали із кримінального провадження, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підставне і підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст.167 КПК України якими передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч.2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
Ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на те, що стороною кримінального провадження, на підставі наданих та досліджених в судовому засіданні слідчим суддею доказів, доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно, оскільки є достатньо-ґрунтовні підстави вважати, що з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер та обставини розслідуваного кримінального правопорушення, наявні у матеріалах клопотання фактичні дані, які дають достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, попередження можливого його знищення, відчуження, забезпечення їх правомірного утримання та дослідження органами досудового розслідування, проведення необхідних слідчих дій та судових експертиз, клопотання слід задовольнити та накласти запитуваний арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167; 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, що внесено до ЄРДР за №12024030580004221 від 09.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 156-1, ч.ч. 2, 3 ст. 301, ч.ч. 1, 4 ст. 301-1 КК України на майно, яке було виявлено і вилучено 14.01.2025 в ході огляду місця події, а саме на мобільний телефон марки «Iphone», моделі «13 Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_3 із встановленням заборони на розпоряджання майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1