Справа № 161/20059/24
Провадження № 2/161/31/25
(заочне)
16 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.10.2024 року позивач ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит. Свій позов мотивує тим, що 07.09.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № С18.201.76659, за умовами якого відповідачці встановлено кредитний ліміт в сумі 3500 грн., зі сплатою 48 % річних за користування кредитом, максимальний кредитний ліміт складає 200000 грн.. Також, 11.10.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р24.00202.004423498, за умовами якого відповідачці було надано кредит у сумі 84463 грн., зі сплатою 1,99 % річних від залишкової суми кредиту. Банк свої зобов'язання за вказаними правочинами виконав у повному обсязі та надав у користування відповідачки грошові кошти. Натомість, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед кредитором, яка станом на 19.12.2023 року складається з наступного: за кредитним договором № С18.201.76659 від 07.09.2017 року - заборгованість за основним боргом - 5476,34 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 8374,50 грн.; за кредитним договором № Р24.00202.004423498 від 11.10.2018 року - заборгованість за основним боргом - 69991,90 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 4562,65 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 98492,29 грн. На підставі договору факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Оптіма Факторинг» та договору факторингу 22/12-2023, укладеного між ТзОВ «Оптіма Факторинг» та ТзОВ «ФК «Профіт Капітал», останнє набуло право вимоги за кредитними договорами № С18.201.76659 від 07.09.2017 року та № Р24.00202.004423498 від 11.10.2018 року. Позасудова вимога про погашення заборгованості відповідачкою була проігнорована. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» суму заборгованості в загальному розмірі 186897,68 грн., а також понесені судові витрати по справі з яких: 14000 грн. - правнича допомога, 3028 грн. - судовий збір.
До початку судового засідання від представника позивача надійшла до суду заява з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позов просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час, місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від неї на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.09.2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № С18.201.76659, за умовами якого відповідачці встановлено кредитний ліміт в сумі 3500 грн., зі сплатою 48 % річних за користування кредитом, максимальний кредитний ліміт складає 200000 грн.
Також, 11.10.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р24.00202.004423498, за умовами якого відповідачці було надано кредит у сумі 84463 грн., зі сплатою 1,99 % річних від залишкової суми кредиту.
Уклавши кредитні договори, сторони взяли на себе відповідні зобов'язання.
Суд також вважає доведеним, що сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 на укладення зазначених вище правочинів.
У свою чергу, правочином передбачено розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитом, такий відповідачем не оспорювався та в судовому порядку не скасовувався повністю чи окремі його положення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є /мови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ПК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед кредитором, яка станом на 19.12.2023 року складається з наступного:
за кредитним договором № С18.201.76659 від 07.09.2017 року - заборгованість за основним боргом - 5476,34 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 8374,50 грн.;
за кредитним договором № Р24.00202.004423498 від 11.10.2018 року - заборгованість за основним боргом - 69991,90 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 4562,65 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 98492,29 грн.
У суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості; стороною відповідача в ході розгляду справи такий розрахунок в жодній мірі не спростований; клопотання про проведення судової економічної експертизи на їх (розрахунків) спростування ОСОБА_1 в ході розгляду справи заявлено не було.
На підставі договору факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 року, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Оптіма Факторинг» та договору факторингу 22/12-2023, укладеного між ТзОВ «Оптіма Факторинг» та ТзОВ «ФК «Профіт Капітал», останнє набуло право вимоги за кредитними договорами № С18.201.76659 від 07.09.2017 року та № Р24.00202.004423498 від 11.10.2018 року.
Отже, на дату ухвалення даного судового рішення ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» є новим кредитом у правовідносинах, які виникли між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на підставі кредитних договорів № С18.201.76659 від 07.09.2017 року та № Р24.00202.004423498 від 11.10.2018 року.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов 'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Варто наголосити на тій обставині, що відповідачці направлялася досудова вимога про погашення спірної заборгованості, проте остання продовжує ухилятися від взятих на себе зобов'язань .
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано Договір про надання правової допомоги № 02-24 від 01.06.2024 року, укладений між АО «Правовий курс» та ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» та додаткову угоду № 1/1 від 01.07.2024 року до нього, акти прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 01.07.2024 року та прийому-передачі наданої правничої допомоги від 05.09.2024 року зі змісту яких слідує, що вартість наданої ТзОВ «ФК «Профіт Капітал» правничої допомоги в межах розгляду даної справи становить 14000 грн. (по 7000 грн. за кожним зі спірних кредитних договорів), а також платіжна інструкція про оплату послуг АО «Правовий курс».
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 7000 грн. понесених витрат на правничу допомогу та 3028 грн. судового збору.
На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості в загальному розмірі 186897 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 68 коп. з яких:
за кредитним договором № С18.201.76659 від 07.09.2017 року - заборгованість за основним боргом - 5476,34 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 8374,50 грн.;
за кредитним договором № Р24.00202.004423498 від 11.10.2018 року - заборгованість за основним боргом - 69991,90 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 4562,65 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 98492,29 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судові витрати по справі, а саме: 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору та 7000 (сім тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ: 39992082.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 17 січня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська