Справа № 140/12347/24
Провадження № 2-а/161/4/25
15 січня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого судді Мазура Д.Г.
секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
28.10.2024 позивач ОСОБА_1 , звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1033 ЛРТЦК від 17.10.2024 про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі.
Позов обґрунтовує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 1033 ЛРТЦК від 17.10.2024 його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позивач зазначає, що згідно вказаної постанови йому ставиться в провину те, що «він не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до зареєстрованого місця проживання, чим порушує п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів не перебуваючи на військовому обліку у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_3 , ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тим самим вчинив дії, які підпадають під ознаки порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Наведені в оскаржуваній постанові відомості не відповідають дійсним обставинам справи, а наявність складу адміністративного правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки позивач з 15 жовтня 1997 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після введення обов'язку уточнення військово-облікових даних відповідно до змін Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який набрав чинності 18.05.2024, ним 08.07.2024 було оновлено військово-облікові дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За таких обставин позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1033 ЛРТЦК від 17.10.2024, а провадження у справі закрити.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
28.10.2024 позивач ОСОБА_1 , звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1033 ЛРТЦК від 17.10.2024 про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закрити провадження у справі.
04 листопада 2024 Волинський окружний адміністративний суд ухвалив передати на розгляд адміністративну справу Луцькому міськрайонному суду Волинської області, оскільки справа не підсудна Волинському окружному адміністративному суду.
22 листопада 2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи, визначено склад суду - Мазур Д.Г.
Ухвалою суду від 26.11.2024 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
27.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву узагальнені доводи котрого зведено до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки 17.10.2024 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в жодному ТЦК та СП, а тому стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні цього правопорушення та накладено стягнення. За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
15.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказує, що зазначені обставини у відзиві він вважає безпідставними, оскільки він перебував на військовому обліку, жодних доказів, що його було знято з військового обліку відповідачем не надано, на першу вимогу працівників ТЦК та СП він з'явився до ТЦІК, а тому просить позов задовільнити повністю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що 19.02.1996 ОСОБА_1 пройшов медичну комісію і був признаний придатним і прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 .
16.09.1998 ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення (взамін військового квитка) № НОМЕР_1 , про те, що він дійсно прийнятий на тимчасовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
09.07.2024 ОСОБА_1 було оновлено військово-облікові дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
17.10.2024 ОСОБА_1 прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення №1033 від 17.10.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2024 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до зареєстрованого місця проживання, чим порушує вимоги ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
17.10.2024 постановою № 1033 ЛРТЦК у справі про адміністративні правопорушення позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. За змістом оскаржуваної постанови позивач станом на 17.10.2024 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до зареєстрованого місця проживання, чим порушує вимоги п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Зміст спірних правовідносин.
Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (далі - Порядок).
За змістом цих нормативно-правових актів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Позиція суду.
Судом встановлено, що згідно з протоколу №1033 про адміністративне правопорушення від 17.10.2024, ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до зареєстрованого місця проживання, чим порушує вимоги ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
17.10.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 виніс постанову № 1033 ЛРТЦК у справі про адміністративні правопорушення про притягнення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
19.02.1996 ОСОБА_1 пройшов медичну комісію і був признаний придатним і прийнятий на військовий облік призивною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується посвідченням про прописку до призовної дільниці №000262.
16.09.1998 ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення (взамін військового квитка) № НОМЕР_1 , про те, що він дійсно прийнятий на тимчасовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На момент виникнення спірних правовідносин взяття призовників на облік військовозобов'язаних здійснювалося у районних (міських) військових комісаріатах (постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.1994 №377 «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників»), відтак позивач був прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Водночас, відповідачем не спростовано факт про прийняття позивача на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Крім того, при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Резерв+» оновив свої облікові дані, що підтверджується витягом з мобільного застосунку «Резерв+», дата уточнення 09.07.2024.
За таких обставин суд доходить висновку, що свій обов'язок оновлення (уточнення) даних, який визначений Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», ОСОБА_1 виконав своєчасно.
Слід зазначити, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом надано докази щодо взяття його на військовий облік і вказане не спростовано стороною відповідача, а також виконання обов'язку з приводу оновлення (уточнення) даних, який визначений Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, на переконання суду, є недоведеним.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, зокрема беручи до уваги те, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваної Постанови та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд доходить висновку, що адміністративний позов є підставним, обгрунтованим і таким, що підлягає до задоволення повністю.
З відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені ним при сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1033 ЛРТЦК від 17 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят копійок) судового зблору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур