Справа № 159/8627/24
Провадження № 1-кп/159/263/25
17 січня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024035550000424 від 30.11.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України,
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 надійшов до суду 25.12.2024, він складений дізнавачем Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 та затверджений прокурором Ковельської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 .
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заявила клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, мотивуючи невідповідністю обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, вказала на суперечливе формулювання обвинувачення, не відображення у реєстрі матеріалів досудового розслідування усіх процесуальних дій. Акцентувала увагу на неврученні обвинуваченій матеріалів досудового розслідування, відповідно на відсутність обов'язкового додатку до обвинувального акта - розписки обвинуваченої про отримання копії обвинувального акта і матеріалів дізнання.
Заслухавши прокурора, думку потерпілих, перевіривши матеріали обвинувального акта, суд дійшов такого висновку.
У пункті тринадцятому частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) наведено визначення терміну державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам статті 291 КПК України.
У частині другій, четвертої статті 291 КПК України визначений перелік тих відомостей, які обов'язково має містити обвинувальний акт, а саме: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України); дату та місце його складення та затвердження (п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України).
Обвинувальний акт підписується дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
До обвинувального акта додається окрім реєстру матеріалів досудового розслідування, розписка підозрюваного і захисника про отримання копії обвинувального акта і матеріалів дізнання.
Відповідно до частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу (пункт 3), призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта (пункт 5).
Метою повернення обвинувального акта прокурору є усунення недоліків, які істотно впливають на реалізацію стороною захисту своїх прав і обов'язків, або усунення недоліків, які вочевидь позбавляють обвинувальний акт юридичної сили процесуального документа.
Приводом для повернення обвинувального акта може стати не будь-яка формальна невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка реально перешкоджає призначенню судового розгляду.
У цій справі судом не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які зумовили би повернення обвинувального акта.
За змістом обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію, тобто викладена позиція сторони обвинувачення в такому виді, як це вважає правильним прокурор.
Кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, в т.ч. у бік збільшення, повертати за наслідками підготовчого засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 273/1053/17).
Процесуальний закон містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338 - 340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).
За будь-яких умов лише на стадії розгляду справи по суті суд отримує процесуальне право і можливість проаналізувати правильність і доведеність пред'явленого обвинувачення. У разі негативної відповіді на перелічені у статті 368 КПК України питання суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Повернення обвинувального акта прокурору не є способом виправлення недоліків досудового розслідування, оскільки останнє вже завершене і з поверненням обвинувального акта не відновлюється.
Не є підставою для повернення обвинувального акта неповнота реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки реєстр є лише інформаційним переліком вчинених дій і прийнятих рішень.
Що стосується відсутності розписки обвинуваченої про отримання матеріалів дізнання і обвинувального акта, то в підготовчому судовому засіданні встановлено, що вручення цих документів відбувалося 23.12.2024 в приміщенні Ковельського РУП ГУНП у Волинській області у присутності двох свідків під відео фіксацію. Захисник ОСОБА_5 заявила про неповноту дізнання, водночас отримала копію обвинувального акта і матеріалів дізнання. Обвинувачена ОСОБА_4 від отримання відмовилася.
Особливості проведення і закінчення дізнання визначені главою 25 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.301 КПК у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов'язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Про відмову від отримання копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з'явилася для отримання копій матеріалів дізнання.
Відмова ОСОБА_4 від отримання процесуальних документів зафіксована на відеозапис і є способом добровільної реалізації передбачених законодавством прав.
Істотних порушень, які перешкоджали би подальшому судовому провадженні на даному етапі не встановлено.
Проте враховуючи відсутність у обвинуваченої копії обвинувального акта і матеріалів дізнання, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.314 КПК України зобов'язати сторону обвинувачення відкрити матеріали дізнання обвинуваченій і вручити копії.
Керуючись статтями 301, 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Зобов'язати прокурора відкрити ОСОБА_4 матеріали дізнання і надати копії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийОСОБА_1