Справа 688/202/25
№ 1-кс/688/143/25
Ухвала
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
16 січня 2025 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане в межах кримінального провадження №12025244000000036 від 06 січня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
16 січня 2025 року до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 19 грудня 2024 року, близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу власниці ОСОБА_7 на території домогосподарства по АДРЕСА_1 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з бетонних сходів, які розташовані при вході в будинок, шляхом вільного доступу, повторно, в умовах воєнного стану, таємно викрав акумуляторний шуруповерт марки «De WALT» моделі «DCF887», та акумуляторну батарею марки «De WALT» моделі «DCB203», 20V - (Max) 2Ah, чим спричинив ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 7 318,66 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України.
15 січня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла об'єктивна необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на мотиви такого.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників провадження та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
06 січня 2025 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025244000000036 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання, яким обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 отримали 15 січня 2025 року.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 ; протоколом ОМП; показами потерпілого ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_7 ; письмовою заявою свідка ОСОБА_9 про добровільну видачу майна; протоколом огляду та добровільної видачі майна; показами свідка ОСОБА_9 ; висновками проведених судових товарознавчих експертиз; додатковими показами потерпілого ОСОБА_8 .
Суд вважає, що потреби досудового розслідування, яке перебуває на початковій стадії, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, оскільки застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить ефективне розслідування кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування на даний час ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Стороною обвинувачення не доведено наявність таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За змістом п. п. "b" та "c" ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язала мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, зокрема враховано те, що останній не має міцних соціальних зв'язків, будучи раніше судимим за корисливі злочини, зокрема, востаннє вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2016 року, призначено остаточне покарання виді 4 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 15 липня 2022 року по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, та у разі визнання його винним у вчиненні вказаного злочину, усвідомлюючи усю суворість потенційного покарання,може покинути своє місце проживання і переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також може вчинити нові умисні корисливі кримінальні правопорушення.
З врахуванням, інкримінованого органом досудового слідства ОСОБА_6 злочину, існування ризиків, оцінюючи сукупність таких обставин, як вагомість наявних доказів на підтвердження причетності останнього до інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід не дозволить забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
Відповідно до ст.183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави та зазначити обов'язки, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 діб, тобто до 15 березня 2025 року включно.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_6 родичів останнього.
Визначити ОСОБА_6 заставу розміром 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні зазначеної суми застави ОСОБА_6 звільнити з-під варти.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатися з населеного пункту (с. Крупець Шепетівського району Хмельницької області), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному та направити для виконання в Шепетівський РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення таможе бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 16 січня 2025 року.
Слідчий суддя