15.01.2025 Справа №607/837/25 Провадження №1-кс/607/325/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, українки, громадянки України, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , із базовою середньою освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
15.01.2025 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби строком на два місяці, із забороною залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв., у кримінальному провадженні №12025211040000144 від 13.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025211040000144 від 13.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.01.2025 близько 06 год. 16 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах воєнного стану у державі, який введено відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу, що знаходиться у м. Тернопіль, вул. Привокзальний майдан, 1, шляхом ривка, відкрито викрала із рук потерпілого ОСОБА_7 сумку, в якій знаходилися особисті речі та гаманець із грошовими коштами в сумі 1638 гривень.
13.01.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ініціатор клопотання зазначає, що Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, після чого неодноразово було продовжено та на даний час не скасовано.
Статтею 41 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також, що право приватної власності є непорушним.
Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України введено воєнний стан, який не скасовано, а також усвідомлюючи свої обов'язки та права, як громадянки України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустила їх порушення та вчинила злочин проти власності за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.01.2025 близько 06 год. 12 хв. ОСОБА_4 , яка перебувала у приміщенні залізничного вокзалу, що по вул. Привокзальний Майдан, 1, у м. Тернополі, помітила ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у руках якого знаходилась сумка та в цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення вказаної сумки. Реалізуючи свій злочинний умисел, 13.01.2025 близько 06 год. 12 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні залізничного вокзалу по вул. Привокзальний Майдан, 1, у м. Тернополі, наблизився до ОСОБА_7 , який є особою похилого віку, діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, проти волі власника, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілого та оточуючих, шляхом ривка своєю правою рукою, вирвала з рук потерпілого ОСОБА_7 сумку, в якій знаходилися: одяг потерпілого та гаманець чорного кольору, в якому містились грошові кошти в сумі 1638 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись із викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1638 гривень.
За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказані обставини та тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, на думку слідчого, свідчать про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням на неї обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 ; не відвідувати територію та приміщення залізничного вокзалу, що знаходиться по вул. Привокзальний Майдан, 1, в м. Тернополі.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваній.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 даного запобіжного заходу.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність зазначених слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. За наведеного захисник просила застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею своїх процесуальних обов'язків.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040000144 від 13.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У даному кримінальному провадженні о 14 год. 00 хв. 13.01.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040000144 від 13.01.2025; електронні рапорти службових осіб Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 13.01.2025 та 14.01.2025; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.01.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.01.2025; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 13.01.2025; протокол огляду відеозапису від 14.01.2025; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваною та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на її непричетність до злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, за скоєння якого передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, яке відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, є те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке їй загрожує, підозрювана може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і потерпілих та дослідження їх судом.
Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 , будучи особою працездатного віку, ніде не працює, а відтак постійного законного джерела доходу не має, у даному кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, що в цілому свідчить про те, що остання, переслідуючи корисливий мотив, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби. За встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку наведеним в судовому засіданні захисником доводам на захист підозрюваної ОСОБА_4 про можливість застосування щодо останньої більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя враховує, що за встановлених в судовому засіданні обставин та ризиків такий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати належну процесуальну поведінку підозрюваної.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваної; міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання; відсутність у підозрюваної постійного місця роботи та навчання; репутацію підозрюваної.
Зважаючи на наведене, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, наявність у неї постійного місця проживання, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв., є співмірним з існуючими ризиками, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідає її особі, та тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого їй ставиться у вину, вказаним запобіжним заходом буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі кримінального провадження виправданий такий ступінь втручання у права і свободи особи підозрюваної ОСОБА_4 , що відповідає меті досягнення дієвості кримінального провадження.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 202, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернопіль, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілим ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 ;
- не відвідувати територію та приміщення залізничного вокзалу, що знаходиться по вул. Привокзальний Майдан, 1, в м. Тернополі.
Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 15.03.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України підозрювану ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Доручити виконання ухвали Тернопільському РУП ГУНП в Тернопільській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваною.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1