Справа №: 398/644/22
провадження №: 2/398/78/25
Іменем України
"17" січня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
за участі: секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради про захист прав споживача, скасування безпідставно нарахованої заборгованості,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до КП «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради, в якому просить: визнати незаконним нарахування заборгованості за забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення та внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії по квартирі АДРЕСА_1 , в період відсутності договірних відносин та зобов'язати відповідача відновити її право, шляхом анулювання безпідставно нарахованої заборгованості. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Вона є споживачем комунальних послуг, відповідні особові рахунки оформлені на неї та вона вчасно і в повному обсязі вносить нараховану плату. В той же час, вже більше 16 років її квартира відключена від системи централізованого опалення та обладнана автономним опаленням, а тому вона не є споживачем комунальної послуги з постачання теплової енергії, яку надає КП «Теплокомуненерго». Влітку 2021 року між нею та КП «Теплокомуненерго» виник спір з нарахування їй вартості послуг із постачання теплової енергії, а саме, за опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також на забезпечення функціонування внутрішньбудинкових систем опалення та обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії. Станом на 01.10.2021 року нараховано заборгованість у розмірі 351,66 грн. за функціонування внутрішньбудинкових систем опалення та 10,84 грн. за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії. Вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права, як споживача комунальних послуг. Наголошує на тому, що оплаті підлягають житлово-комунальні послуги, які були надані споживачу та якими останній фактично користувався, а тому просить анулювати безпідставно нараховану заборгованість.
Ухвалою суду від 21.02.2022 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с.15).
01.12.2023 року до суду надійшов відзив відповідача КП «Теплокомуненерго» в якому він просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому посилається на те, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне, та інші обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Відключення квартири позивачки від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення її від оплати за опалення місць загального користування будинку (а.с.32-36).
05.12.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що відповідачем не коректно та неточно нараховано суми плати за забезпечення загально будинкових потреб та плати за обслуговування вузлів комерційного обліку (а.с.42).
Згідно з розпорядженням керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.09.2024 року № 757-р про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.09.2024 року зазначена справа розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Стручковій Л.І. (а.с.49, 50).
Ухвалою суду від 30.09.2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с.51).
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гулян Я.В. в судове засідання не з'явилися. Представник подала заяву про розгляд справи у їх з позивачем відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.13, 58).
Представник відповідача КП «Теплокомуненерго» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду сповіщений завчасно та належним чином (а.с.56). Раніше подав відзив в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.36).
Суд на підставі ст.223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що напідставі свідоцтва про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 19.07.1994 року ОСОБА_1 та членами її сім'ї - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с.10).
Відповідно до визначень, що містяться у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Як вбачається з матеріалів справи КП «Теплокомуненерго» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є підприємством Олександрійської міської ради, вид діяльності якого - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с.59).
На ім'я позивача в КП «Теплокомуненерго» оформлено особовий рахунок № НОМЕР_2 та згідно довідки від 30.11.2023 року за послуги з теплопостачання в жовтні 2021 року рахується заборгованість у розмірі 351,66 грн. за функціонування внутрішньбудинкових систем опалення та 10,84 грн. за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії (а.с.38).
На звернення ОСОБА_1 отримала відповідь №1315 від 20.10.2021 року, згідно якої багатоквартирний будинок по АДРЕСА_3 , обладнано приладом обліку теплової енергії (тепловим лічильником), тому розрахунок проводиться відповідно до показників лічильника за фактично спожиту теплову енергію згідно встановленого рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради тарифу. При виконанні розподілу показників загально будинкового теплового лічильника враховується, що опалення під'їздів відсутнє і знімалося лише 5 відсотків на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення. Заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_2 станом на 01.10.2021 року становить 351,66 грн. Також наявна заборгованість по внескам за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії за І квартал 2021 року в сумі 10,84 грн. (а.с.3).
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року, до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень ст.10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п'ятої ст.10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.
У відповідності до п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (діяли в спірний період по 01 травня 2022 року; пункт в редакціях до змін, внесених згідно з постановою КМУ №633 від 18 серпня 2017 року та після змін), споживачі, які відмовилися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до Методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства/Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення.
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року №359 затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (п.1.2. Методики).
Згідно з п.2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.
Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Згідно п.14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 (чинні з 04 вересня 2019 року), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика), якою встановлено порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг (п.1 роз.1 Методики).
Згідно з пунктом 3 Методики, розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду. Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об'ємів.
Відповідно до п.9 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №712, обслуговування внутрішньобудинкових систем включає (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Згідно зі ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення ст.322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Згідно з частиною другою ст.382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Споживач не звільняється від оплати послуг на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, яке складається з опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Всі співвласники житлового будинку повинні брати участь у витратах на його утримання пропорційно своїй частці у будинку незалежно від наявності опалювальних приладів у під'їзді. Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцем комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. Публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Абонентська плата повинна нараховуватися як в опалювальний, так і в міжопалювальний періоди.
Квартира АДРЕСА_1 , відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП будинку, що підтверджується робочим проектом, виготовленим ТОВ «Каллісто» (а.с.5-7).
Акт відключення опалення та ГВП по вказаній адресі суду не надано.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2018 року в справі №703/58/16-ц та від 03 жовтня 2019 року в справі №539/2966/15-ц виснував, що оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов'язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно з встановленими тарифами.
У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року в справі №703/4963/15-ц висловлено правову позицію про те, що нарахування оплати за опалення місць загального користування здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів. Відповідачі дану послугу фактично отримують, а тому повинні її оплачувати. Нарахування плати за послугу з централізованого опалення у місцях загального користування проводиться рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.
Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року в справі №311/3489/18 дійшов висновку, що відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати за централізоване опалення місць загального користування будинку.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що відключення квартири АДРЕСА_1 , від мережі централізованого опалення не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування, як співвласника квартири, розташованої у вказаному вище багатоквартирному будинку.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57-62, 64, 169, 212-215, 294 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради про захист прав споживача, скасування безпідставно нарахованої заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 17.01.2025 року.
Суддя: Л.І. Стручкова