Справа № 404/9510/24
Номер провадження 2/404/2608/24
17 січня 2025 року місто Кропивницький
Суддя Кіровського районного суд у міста Кіровограда Людмила Дмитріївна Кулінка, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_3 , придбаний у спільну сумісну власність 5 липня 2007 року за договором, посвідченим Зубко О.П., приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1055 (літери-А,а) та на будівельні матеріали, обладнання, устаткування, інше майно, використане у процесі будівництва, конструктивні елементи будинку та гаража (объект самочинного будівництва - житловий будинок та гараж, літери Д, Д 1, Г), використані при їх будівництві, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 ; визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями (літери А, а), який розташований за адресою АДРЕСА_3 , придбаний у спільну сумісну власність 5 липня 2007 року за договором, посвідченим Зубко О.П., приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №1055 за позивачем - ОСОБА_1 ; визнання право власності на будівельні матеріали, обладнання, устаткування, інше майно використане у процесі будівництва, конструктивні елементи будинку та гаража (об'єкт самочинного будівництва - житловий будинок та гараж, літери Д, Д 1, Г), використані їх при будівництві, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 за відповідачем - ОСОБА_2 ; 1/2 різниці вартості між дійсною ринковою вартістю на час розгляду справи об'єкту самочинного будівництва - житлового будинку та гаражу (літери Д, Д 1, Г) (з врахуванням суми дійсної ринкової вартості будівельних матеріалів, обладнання, устаткування, іншого майна, використаного у процесі будівництва, конструктивних елементів об'єкту самочинного будівництва (житлового будинку та гаража, літери Д, Д 1, Г), що використані при їх будівництві, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 та дійсної ринкової вартості виконаних робіт з будівництва даного об'єкту самочинного будівництва - житлового будинку та гаражу, літери Д, Д 1, Г) та житловим будинком з господарсько-побутовими будівлями (літери А, а) стягнути з відповідача на користь позивача.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 року, незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до підрункту 1 пункту 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", - у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні хоча б за однією із спеціалізацій у межах напряму 1 Оцінка об'єктів у матеріальній формі і напряму 2 Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
При цьому позивачем всупереч вищевказаних вимог не зазначено ціну позову, та не долучено копію експертного висновку про вартість спірного майна.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Згідно пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 9084,00 грн, при цьому доказів того, від якої ціни позову позивачем вирахувана зазначена сума судового збору, останнім до суду не надано.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Однак, в пункті 7 позовної заяв не конкретизовані та не відповідають способам захисту, визначених статтею 16 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що передбачено статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя, залишити без руху.
Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: конкретизувати позовні вимоги, виелдані в пункті 7 прохальної частини позовної заяви; зазначити ціну позову з наданням доказів підтвердження вартості спірного майна, обгрунтувати з наданням відповідних доказів суму сплати судового збору.
Роз'яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка