Рішення від 15.01.2025 по справі 910/17506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025Справа № 910/17506/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (07442, Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Велика Димерка, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 35843786)

до про1. Державної митної служби України в особі Київської митниці (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, ідентифікаційний код юридичної особи 43115923) 2. Київської митниці (03124, місто Київ, б. Гавела Вацлава, будинок 8А, ідентифікаційний код юридичної особи 43997555) 3. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи 37993783) стягнення 3% річних у розмірі 682 760 грн. 56 коп. та інфляційних у розмірі 3 449 061 грн. 18 коп.

Представники:

від Позивача: Глоба М.М. представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача-1: Щегель Т.О. (представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача-2: Щегель Т.О. представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача-3: Статкевич В.В. (представник в порядку самопредставництва);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (надалі також - «Позивач») звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Державної митної служби України в особі Київської митниці (надалі також - «Відповідач-1»), Київської митниці (надалі також - «Відповідач-2») та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (надалі також - «Відповідач-3») про стягнення 3% річних у розмірі 682 760 грн. 56 коп. та інфляційних у розмірі 3 449 061 грн. 18 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Товариства наявне право вимагати від відповідача відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації в результаті безпідставного прийняття відповідачем-2 рішень про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Київської митниці задоволено, стягнуто з Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» 682 760,56 грн - 3% річних, 3 449 061,18 грн - збитки від інфляції. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Державної митної служби України в особі Київської митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 17.10.2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/17506/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/17506/23 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 року постановлено справу №910/17506/23 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/17506/23 призначено на 20.11.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні усного клопотання Відповідача 1 про продовження пропущеного процесуального строку, відмовлено у задоволенні усного клопотання Відповідача 1 про поновлення пропущеного процесуального строку, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 року відкладено судове засідання, яке не відбудеться 11.12.2024 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 25.12.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 08.01.2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 року відкладено судове засідання, яке не відбулось 08.01.2025 року у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, на 15.01.2025 року.

В судовому засіданні 15 січня 2025 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідачів проти позову заперечили, просили суд відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15.01.2025 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

30.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (покупець) та ACCADO KILIT SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN. TIC. A. S. (Республіка Туреччина; продавець) укладено Контракт №6 купівлі-продажу товарів (далі - Контракт № 6), за умовами якого продавець зобов'язався продати і поставити товар (фурнітуру для вікон і дверей, рекламну продукцію, календарі, буклети, каталоги, блокноти, спецодяг, зразки), а позивач цим підтверджує закупівлю та прийняття товару від продавця (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 3.2 Контракту № 6 вартість товару у кожній окремій партії встановлюється у відповідних інвойсах (специфікаціях).

19.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (покупець) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI (Республіка Туреччина; продавець) було укладено Контракт міжнародної поставки №13 (далі - Контракт №13), за умовами якого продавець продає, а позивач купує товар (профіль ПВХ в асортименті, захисну плівку, плівку для ламінування для ПВХ профілів, фурнітуру віконну і дверну в асортименті, двері ПВХ, покриття для підлоги / даху, сировину для виготовлення ПВХ профілів, технічну оснастку і обладнання для виготовлення, інші зразки продукції) відповідно до інвойсів (пункт 1.1). (т.1 а.с.102-103)

Відповідно до пункту 4.1 Контракту № 13 ціна на товар, що постачається, визначається сторонами в доларах США. Ціна за одиницю товару, що постачається, вказана в інвойсах до цього Контракту і є незмінною.

11.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вотум Логістик ЛТД" (виконавець) укладено Договір про надання брокерських послуг від № 67 (далі - Договір № 67).

16.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прованік Лоджистікс" (митний брокер) укладено договір про надання послуг із декларування товарів від №1605/22 (далі - Договір № 1605/22).

Виконуючи умови Контрактів №6 та №13 продавці протягом 2019- 2021 років поставляли Товариству товар відповідно до умов Контрактів, що підтверджується відповідними митними деклараціями. (т.1 а.с.90-101, 104-118, 122-239)

З метою оформлення митних процедур щодо поставлених товарів Позивач через своїх представників за договорами про надання брокерських послуг № 67 та № 1605/22 подавав вантажно-митні декларації, у митному оформленні яких Київська митниця відмовила та винесла 51 рішення про коригування митної вартості товарів. (

Пізніше позивач подав вантажно-митні декларації з урахуванням винесених рішень про коригування митної вартості товарів, які були випущені у вільний обіг зі сплатою фінансових гарантій.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів позивач оскаржив їх в порядку адміністративного судочинства до суду. Згодом всі рішення про коригування митної вартості були визнані судами незаконними та скасовані, зокрема (т.1 а.с.241-250, т.2 а.с.1-17, 20-41, 45-49, 52-221, 223-232, т.3 а.с.50-77, 80-108, 111-250, т.4 а.с.1-250, т. 5 а.с.1-162, 177-198, 200-204)

19.02.2019 позивачем через свого представника за Договором №67 подано електронну митну декларацію, яка прийнята та зареєстрована посадовими особами митного органу за №UA100120/2019/192075.

01.03.2019 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/300055/2.

03.04.2019 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" №UA100120/2019/196310 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100120/2019/300055/2 від 01.03.2019 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 36 817,64 грн.

23.09.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 справі №320/1762/19 визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/300055/2 від 01.03.2019.

Рішення набрало законної сили 09.02.2022.

18.03.2019 позивачем через представника за Договором №67 подано електронну митну декларацію, яка прийнята та зареєстрована митницею за № UA100010/2019/323807.

22.03.2019 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/100030/2.

25.03.2019 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100010/2019/324986 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100010/2019/100030/2 від 22.03.2019 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 437 620,14 грн.

30.10.2019 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі № 320/1769/19 визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/100030/2 від 22.03.2019.

Рішення набрало законної сили 04.02.2020.

03.06.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за №UA100010/2019/334979.

06.06.2019 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000228/2.

07.06.2019 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100010/2019/335665 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100010/2019/000228/2 від 06.06.2019 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 426 892,68 грн.

27.12.2019 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021, у справі №320/2862/19 визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000228/2 від 06.06.2019.

Рішення набрало законної сили 07.04.2021.

24.05.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100010/2019/333517.

31.05.2019 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/100038/2.

31.05.2019 був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100010/2019/334663 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100010/2019/100038/2 від 31.05.2019 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 54 214,95 грн.

14.01.2020 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 320/2863/19 визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/100038/2 від 31.05.2019.

Рішення набрало законної 09.07.2020.

06.11.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100010/2019/359791.

08.11.2019 Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000431/2.

15.11.2019 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100010/2019/361358 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100010/2019/000431/2 від 08.11.2019 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 375 820,05грн.

24.07.2020 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/1573/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000431/2 від 08.11.2019.

15.12.2020 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 320/1573/20 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2020.

Рішення набрало законної 15.12.2020.

10.12.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100030/2019/416597.

20.12.2019 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2019/000027/2.

23.12.2019 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2019/419153 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100000/2019/000027/2 від 20.12.2019 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 341 127,32грн.

20.07.2020 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №320/2329/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/000027/2 від 20.12.2019.

Рішення набрало законної 02.12.2020.

22.04.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/023409.

22.04.2020 Київською митницею Держмитслужбиприйнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000023/2.

22.04.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/023430 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000023/2 від 22.04.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 194 346,17 грн.

23.05.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/4644/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000023/2 від 22.04.2020.

16.03.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 повернуто.

Рішення набрало законної 16.03.2023.

25.06.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/030342.

26.06.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000043/2.

26.06.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/030530 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000043/2 від 26.06.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 18 948,40грн.

29.04.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/7357/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000043/2 від 26.06.2020.

25.10.2022 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 повернуто.

Рішення набрало законної 25.10.2022.

16.06.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за №UA100020/2020/029215.

17.06.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000041/2.

18.06.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/029463 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000041/2 від 17.06.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 517 728,26грн.

29.04.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/7360/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000041/2 від 17.06.2020.

23.09.2022 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 повернуто.

Рішення набрало законної 23.09.2022.

19.05.2020 позивачем подано електронну митну за № UA100020/2020/025995.

25.05.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000031/2.

26.05.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/026725 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000031/2 від 25.05.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 133 148,59 грн.

02.03.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №320/7496/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000031/2 від 25.05.2020.

Рішення набрало законної 26.07.2021.

18.02.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/015718.

27.02.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000102/2.

28.02.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/017348 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100000/2020/000102/2 від 27.02.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 17 365,68грн.

16.02.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/4341/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000102/2 від 27.02.2020.

19.04.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 повернуто.

Рішення набрало законної 19.04.2021.

19.03.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/019974.

20.03.2020 Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000013/2.

23.03.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/020499 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000013/2 від 20.03.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 142 273,82грн.

20.01.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021, у справі №320/4696/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000013/2 від 20.03.2020.

Рішення набрало законної 12.05.2021.

05.03.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за №UA100020/2020/018294.

10.03.2020 Київською митницею Державної митної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/000136/2.

11.03.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/019034 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100000/2020/000136/2 від 10.03.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 368 379,41грн.

17.06.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/5570/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000136/2 від 10.03.2020.

08.12.2022 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/5570/20 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 повернуто.

Таким чином, рішення набрало законної 08.12.2022.

04.03.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/018018.

06.03.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000010/2.

06.03.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/018505 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000010/2 від 06.03.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 37 189,78грн.

19.01.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/4412/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000010/2 від 06.03.2020.

09.03.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/4412/20 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2021повернуто.

Рішення набрало законної 09.03.2021.

21.04.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/023301.

21.04.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000022/2.

22.04.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/023321 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000022/2 від 21.04.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 23 172,31грн.

09.03.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, у справі №320/4763/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000022/2 від 21.04.2020.

Рішення набрало законної 05.10.2021.

16.04.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/022873.

16.04.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100020/2020/000020/2.

17.04.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100020/2020/022987 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100020/2020/000020/2 від 16.04.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 360 678,73грн.

20.10.2020 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021, у справі №320/5271/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100020/2020/000020/2 від 16.04.2020.

Рішення набрало законної 18.03.2021.

30.07.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/426014.

31.07.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000084/2.

31.07.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/426128 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000084/2 від 31.07.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 168 340,06грн.

04.02.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/12591/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000084/2 від 31.07.2020.

07.04.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/12591/20 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 повернуто.

Рішення набрало законної 07.04.2021.

26.08.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/428169.

26.08.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000129/2.

26.08.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/428207 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000129/2 від 26.08.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 16 297,59грн.

22.04.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/12963/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000129/2 від 26.08.2020.

05.01.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/12963/20 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 повернуто.

Рішення набрало законної 05.01.2023.

17.08.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/427486.

18.08.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000120/2.

18.08.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/427639 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000120/2 від 18.08.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 408 755,00грн.

26.04.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/13190/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000120/2 від 18.08.2020.

19.05.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/13190/20 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 повернуто.

Рішення набрало законної 19.05.2021.

02.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/428808.

02.09.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000148/2.

03.09.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/428902 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000148/2 від 02.09.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 436 656,89грн.

24.06.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, у справі №320/13935/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000148/2 від 02.09.2020.

22.10.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/13935/20 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 повернуто.

Рішення набрало законної 22.10.2021.

08.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/429339.

08.09.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000163/2.

09.09.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/429441 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000163/2 від 08.09.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 203 682,94 грн.

21.04.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021, у справі №320/13932/20 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000163/2 від 08.09.2020.

Рішення набрало законної 22.11.2021.

22.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/430540.

22.09.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000200/2.

23.09.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/430619 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000200/2 від 22.09.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 221 831,35грн.

29.03.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/741/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000200/2 від 22.09.2020.

22.10.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 повернуто.

Рішення набрало законної 22.10.2021.

29.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/431162.

29.09.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000213/2

30.09.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/431321 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000213/2 від 29.09.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 227 671,02грн.

29.03.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/743/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000213/2 від 29.09.2020.

30.06.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 повернуто.

Рішення набрало законної 30.06.2021.

19.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/432915.

19.10.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000236/2.

20.10.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/433066 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000236/2 від 19.10.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 197 497,64грн.

23.07.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022, у справі №320/1073/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000236/2 від 19.10.2020.

Рішення набрало законної 19.10.2022.

20.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/433096.

20.10.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000248/2.

21.10.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/433170 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000248/2 від 20.10.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 427 207,77грн.

02.11.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022, у справі №320/1076/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000248/2 від 20.10.2020.

Рішення набрало законної 29.09.2022.

27.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/433724.

27.10.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000265/2

27.10.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/433773 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000265/2 від 27.10.2020р під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 121 273,14грн.

25.04.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, у справі №320/1759/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000265/2 від 27.10.2020.

Рішення набрало законної 21.02.2023.

27.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/433729.

27.10.2020 Київською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000266/2.

27.10.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/433772 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000266/2 від 27.10.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 242 180,91грн.

19.04.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/1760/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000266/2 від 27.10.2020.

04.10.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/1760/21 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 повернуто.

Рішення набрало законної 04.10.2021.

03.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/434356.

03.11.2020 Київською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000282/2.

03.11.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/434413 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000282/2 від 03.11.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 117 499,83грн.

27.04.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/1555/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000282/2 від 03.11.2020.

01.09.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/1555/21 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 повернуто.

Рішення набрало законної 01.09.2021.

17.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/435637.

17.11.2020 Київською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000306/2.

17.11.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/435671 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000306/2 від 17.11.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 211 862,40грн.

23.01.2023 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/1554/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000306/2 від 17.11.2020

11.04.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/1554/21 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 повернуто.

Рішення набрало законної 11.04.2023.

17.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/435660.

17.11.2020 Київською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000307/2.

17.11.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/435673 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000307/2 від 17.11.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 95 630,53грн.

23.04.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/1714/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000307/2 від 17.11.2020.

03.08.2022 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/1714/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2021.

Рішення набрало законної 03.08.2022.

11.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/435136.

12.11.2020 Київською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000295/2.

12.11.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/435251 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000295/2 від 12.11.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 480 707,29грн.

03.12.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/1715/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000295/2 від 12.11.2020.

06.10.2022 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/1715/21 апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 повернуто.

Рішення набрало законної 06.10.2022.

10.12.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/437782.

11.12.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000340/2.

11.12.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/437907 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000340/2 від 11.12.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 232 991,93грн.

02.11.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022, у справі № 320/2330/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000340/2 від 11.12.2020.

Рішення набрало законної 10.05.2022.

10.12.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/437786.

11.12.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000339/2.

11.12.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/437906 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000339/2 від 11.12.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 235 594,23грн.

23.07.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022, у справі № 320/2331/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000339/2 від 11.12.2020.

Рішення набрало законної 15.02.2022.

10.12.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/437802.

11.12.2020 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2020/000341/2.

11.12.2020 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2020/437908 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2020/000341/2 від 11.12.2020 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 447 467,09грн.

18.05.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2728/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000341/2 від 11.12.2020. Рішення не оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення набрало законної 18.06.2021.

11.01.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/310295.

12.01.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000011/2.

12.01.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/310395 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000011/2 від 12.01.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 181 823,96грн.

13.09.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022, у справі № 320/2840/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000011/2 від 12.01.2021.

Рішення набрало законної 15.02.2022.

11.01.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/310299.

12.01.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000010/2.

12.01.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/310394 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000010/2 від 12.01.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 246 516,12грн.

29.07.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2841/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000010/2 від 12.01.2021.

15.05.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/2841/21 апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 повернуто.

Рішення набрало законної 15.05.2023.

26.01.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/311609.

27.01.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000039/2.

28.01.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/311779 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000039/2 від 27.01.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 196 325,75грн.

29.07.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2842/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000039/2 від 27.01.2021.

28.06.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/2842/21 апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 повернуто.

Рішення набрало законної 28.06.2023.

01.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/312073.

01.02.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000048/7.

02.02.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/312183 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000048/7 від 01.02.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 52 232,51грн.

31.10.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/4932/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000048/7 від 01.02.2021.

30.01.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/4932/21 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 повернуто.

Рішення набрало законної 30.01.2023.

16.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/313445.

16.02.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000066/2.

17.02.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/313524 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000066/2 від 16.02.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 207 682,08грн.

13.09.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі №320/4933/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000066/2 від 16.02.2021.

Рішення набрало законної сили 13.07.2022.

23.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/314103.

24.02.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000072/2.

25.02.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/314237 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000072/2 від 24.02.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 401 161,34грн.

13.09.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, у справі № 320/4934/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000072/2 від 24.02.2021.

Рішення набрало законної сили 08.02.2022.

26.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/314396.

26.02.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000074/2.

26.02.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/314426 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000074/2 від 26.02.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 113 246,78грн.

13.09.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2023, у справі № 320/4935/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000074/2 від 26.02.2021.

Рішення набрало законної сили 28.04.2023.

16.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316019.

16.03.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000103/2.

17.03.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/316132 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000103/2 від 16.03.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 201 482,92грн.

15.06.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021, у справі № 320/5589/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000103/2 від 16.03.2021.

Рішення набрало законної сили 06.10.2021.

17.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316178.

17.03.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000105/2.

18.03.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/316242за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000105/2 від 17.03.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 194 525,84грн.

19.07.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 320/5588/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000105/2 від 17.03.2021.

Рішення набрало законної сили 19.07.2022.

22.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316561.

22.03.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000117/2.

23.03.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/316671 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000117/2 від 22.03.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 199 498,22грн.

19.07.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/5590/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2021/000117/2 від 22.03.2021. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 відмовлено Київській митниці Держмитслужби у відкритті апеляційного провадження.

Рішення набрало законної сили 18.03.2024.

22.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316562.

22.03.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000118/2.

23.03.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/316672 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000118/2 від 22.03.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 181 992,42грн.

02.11.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2022 у справі №320/5586/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000118/2 від 22.03.2021.

Рішення набрало законної сили 08.06.2022.

29.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/317250.

29.03.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000125/2.

29.03.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/317356 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000125/2 від 29.03.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 195 125,88грн.

04.10.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/6293/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000125/2 від 29.03.2021.

06.02.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/6293/21 апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 повернуто.

Рішення набрало законної сили 06.02.2023.

29.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/317251.

29.03.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000126/2.

29.03.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/317355 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000126/2 від 29.03.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 199 370,06грн.

18.10.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі № 320/5587/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000126/2 від 29.03.2021.

Рішення набрало законної сили 21.04.2022.

06.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/318046.

06.04.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000139/2

06.04.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/318116 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000139/2 від 06.04.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 197 099,71грн.

29.07.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі № 320/6506/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000139/2 від 06.04.2021.

Рішення набрало законної сили 16.02.2022.

26.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/319734.

26.04.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000154/2.

26.04.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/319772 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від №UA100070/2021/000154/2 від 26.04.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 159 684,13грн.

30.08.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 320/6509/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000154/2 від 26.04.2021.

Рішення набрало законної сили 19.12.2022.

26.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/319735.

26.04.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000155/2.

26.04.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/319773 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000155/2 від 26.04.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 181 670,57грн.

29.07.2021 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 320/6507/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000155/2 від 26.04.2021.

Рішення набрало законної сили 11.07.2022.

26.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/319736.

26.04.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000156/2.

26.04.2021 товар був випущений у вільний обіг за ЕМД "ІМ 40 ДЕ" № UA100070/2021/319774 за визначеною митним органом митною вартістю товару на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від № UA100070/2021/000156/2 від 26.04.2021 під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, а саме сплачено під гарантійні зобов'язання до бюджету 181 780,01грн.

12.01.2022 рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022, у справі № 320/7129/21 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100070/2021/000156/2 від 26.04.2021.

Рішення набрало законної сили 28.06.2022.

У зв'язку із скасуванням у судовому порядку рішень Київської митниці, митницею було повернуто Позивачеві надмірно сплачені кошти щодо кожного прийнятого та в подальшому скасованого рішення про коригування митної вартості товарів, що підтверджується випискою по рахунку Позивача, а саме датами повернення коштів митницею є: 25.10.2022, 09.11.2020, 11.11.2021, 09.11.2020, 09.11.2020, 09.03.2021, 03.08.2023, 21.04.2023, 21.04.2023, 15.11.2022, 08.11.2021, 20.09.2022, 23.05.2023, 30.06.2021, 02.02.2022, 30.06.2021, 19.08.2022, 03.08.2023, 08.11.2021, 09.09.2022, 21.06.2023, 16.09.2022, 08.11.2021, 21.04.2023, 28.04.2023, 20.06.2023, 16.09.2022, 03.08.2023, 26.06.2023, 19.08.2022, 28.04.2023, 08.09.2022, 08.09.2022, 20.04.2023, 15.11.2022, 26.06.2023, 03.05.2023, 21.06.2023, 20.09.2022, 16.09.2022, 08.06.2023, 15.11.2022, 08.09.2022, 15.11.2022, 15.11.2022, 20.06.2023, 02.12.2022, 13.09.2022, 08.03.2023, 19.04.2023, 15.11.2022. (т.1 а.с.47-89)

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що прийняття Відповідачем 51 незаконного рішення про коригування митної вартості мало наслідком сплати Позивачем додаткових митних платежів (ПДВ та ввізного мита). Відповідно, за час знаходження цих коштів з вини відповідача не у вільному користуванні Позивача, він має право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з Державної митної служби України в особі Київської митниці 3% річних у розмірі 682 760 грн. 56 коп. та інфляційні у розмірі 3 449 061 грн. 18 коп.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач - 1 зазначає, що Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі - Порядок № 643) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643. Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені врегульовано розділом III Порядку № 643. Зокрема, пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 643 обумовлено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Відповідно до п. 11 розділу ІІІ Порядку № 643 електронні висновки, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідної митниці Держмитслужби, повноти та правильності (в частині бюджетних рахунків) платіжних реквізитів, Казначейство приймає до виконання. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби. Проте, в даному випадку відсутні порушення чи прострочення виконання будь-яких грошових (договірних чи позадоговірних) зобов'язань митницею.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач - 3 зазначає, що позовні вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві пред'явлені не були, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до Відповідача - 3.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Митного кодексу України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки. Тобто, рішення, дії або бездіяльність посадових осіб митних органів можуть бути піддані судовому контролю. Проте, факт їх скасування чи визнання неправомірними не може в обов'язковому порядку свідчити про наявність винних дій посадових осіб митниці, особливо у формі умислу, оскільки вони в будь-якому випадку вчинені в межах визначеної митним законодавством компетенції в рамках реалізації своїх повноважень. Факт визнання неправомірним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів свідчить лише про скасування у судовому порядку відповідного результату митного контролю та в жодному разі не свідчить про неправомірність дій митниці, які передували його винесенню.

За приписами пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Частиною 7 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (стаття 45 Бюджетного кодексу України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, який набрав чинності з 26.09.2017 (далі - Порядок №643).

Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

У пунктах 4- 7 зазначеного Порядку, зокрема, передбачено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби (пункт 11 Порядку №643).

Отже, порядок повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів чітко регламентований і передбачає сукупність послідовних дій учасників зазначених правовідносин, а тому й питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення спірних сум річних та інфляційних необхідно вирішувати у площині наведених норм права.

Судом встановлено, що рішення про коригування митної вартості були визнані судами незаконними та скасовані, зокрема (т.1 а.с.241-250, т.2 а.с.1-17, 20-41, 45-49, 52-221, 223-232, т.3 а.с.50-77, 80-108, 111-250, т.4 а.с.1-250, т. 5 а.с.1-162, 177-198, 200-204)

01.03.2019 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/300055/2.

Рішення набрало законної сили 09.02.2022.

Рішення набрало законної сили 04.02.2020.

03.06.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за №UA100010/2019/334979.

Рішення набрало законної сили 07.04.2021.

24.05.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100010/2019/333517.

Рішення набрало законної 09.07.2020.

06.11.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100010/2019/359791.

Рішення набрало законної 15.12.2020.

10.12.2019 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100030/2019/416597.

Рішення набрало законної 02.12.2020.

22.04.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/023409.

Рішення набрало законної 16.03.2023.

25.06.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/030342.

Рішення набрало законної 25.10.2022.

16.06.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за №UA100020/2020/029215.

Рішення набрало законної 23.09.2022.

19.05.2020 позивачем подано електронну митну за № UA100020/2020/025995.

Рішення набрало законної 26.07.2021.

18.02.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/015718.

Рішення набрало законної 19.04.2021.

19.03.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/019974.

Рішення набрало законної 12.05.2021.

05.03.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за №UA100020/2020/018294.

Таким чином, рішення набрало законної 08.12.2022.

04.03.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/018018.

Рішення набрало законної 09.03.2021.

21.04.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/023301.

Рішення набрало законної 05.10.2021.

16.04.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100020/2020/022873.

Рішення набрало законної 18.03.2021.

30.07.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/426014.

Рішення набрало законної 07.04.2021.

26.08.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/428169.

Рішення набрало законної 05.01.2023.

17.08.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/427486.

Рішення набрало законної 19.05.2021.

02.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/428808.

Рішення набрало законної 22.10.2021.

08.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/429339.

Рішення набрало законної 22.11.2021.

22.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/430540.

Рішення набрало законної 22.10.2021.

29.09.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/431162.

Рішення набрало законної 30.06.2021.

19.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/432915.

Рішення набрало законної 19.10.2022.

20.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/433096.

Рішення набрало законної 29.09.2022.

27.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/433724.

Рішення набрало законної 21.02.2023.

27.10.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/433729.

Рішення набрало законної 04.10.2021.

03.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/434356.

Рішення набрало законної 01.09.2021.

17.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/435637.

Рішення набрало законної 11.04.2023.

17.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/435660.

Рішення набрало законної 03.08.2022.

11.11.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/435136.

Рішення набрало законної 06.10.2022.

10.12.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/437782.

Рішення набрало законної 10.05.2022.

10.12.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/437786.

Рішення набрало законної 15.02.2022.

10.12.2020 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2020/437802.

Рішення набрало законної 18.06.2021.

11.01.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/310295.

Рішення набрало законної 15.02.2022.

11.01.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/310299.

Рішення набрало законної 15.05.2023.

26.01.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/311609.

Рішення набрало законної 28.06.2023.

01.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/312073.

Рішення набрало законної 30.01.2023.

16.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/313445.

Рішення набрало законної сили 13.07.2022.

23.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/314103.

Рішення набрало законної сили 08.02.2022.

26.02.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/314396.

Рішення набрало законної сили 28.04.2023.

16.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316019.

Рішення набрало законної сили 06.10.2021.

17.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316178.

Рішення набрало законної сили 19.07.2022.

22.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316561.

Рішення набрало законної сили 18.03.2024.

22.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/316562.

Рішення набрало законної сили 08.06.2022.

29.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/317250.

Рішення набрало законної сили 06.02.2023.

29.03.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/317251.

Рішення набрало законної сили 21.04.2022.

06.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/318046.

Рішення набрало законної сили 16.02.2022.

26.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/319734.

Рішення набрало законної сили 19.12.2022.

26.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/319735.

Рішення набрало законної сили 11.07.2022.

26.04.2021 позивачем подано електронну митну декларацію за № UA100070/2021/319736.

Рішення набрало законної сили 28.06.2022.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд стягнути з Державної митної служби України в особі Київської митниці 3% річних у розмірі 682 760 грн. 56 коп. та інфляційні у розмірі 3 449 061 грн. 18 коп. З цього приводу Господарський суд міста Києва зазначає.

Згідно з частинами першою - третьою статті 48 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначений порядок залучення до участі у справі співвідповідача та заміни неналежного відповідача, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) звернула увагу на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження №61-9953ск20), від 20 січня 2021 року у справі №203/2/19 (провадження № 61-6983ск20), від 06 вересня 2023 року у справі № 757/8221/19-ц).

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Приписами частини 5 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 855 було утворено як юридичну особу публічного права Київську митницю Держмитслужби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби, у томі числі Київську митницю Держмитслужби, шляхом їх приєднання до Державної митної служби.

Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, у тому числі Київську митницю.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 з 01.07.2021 розпочато діяльність Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 43115923 зареєстрована Державна митна служба України, та у її складі Київська митниця (код ЄДРПОУ ВП 43997555).

Відтак, оскільки Київська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359), яка виносила протиправні та скасовані рішення про коригування митної вартості фактично вибула, а її правонаступником є Київська митниця (код ЄДРПОУ ВП 43997555), як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, то Суд приходить до висновку, що належним відповідачем у даній справі є саме Київська митниця.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц.

В даному випадку спірні правовідносини фактично виникли між Позивачем та Київською митницею, а тому Державна митна служба України та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві є неналежними Відповідачами у даній справі, залученими за ініціативою Позивача.

За таких обставин, враховуючи відсутність пред'явлених позовних вимог до Державної митної служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до зазначених відповідачів.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що обов'язок Київської митниці з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів виник з моменту подання відповідних заяв Позивачем, які були подані у період з 16.10.2020 по 20.07.2023, про що не заперечували представники Сторін у судовому засіданні, на підставі яких були сформовані висновки про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, який набрав чинності з 26.09.2017.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. За змістом статей 524, 533- 535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) виснувала, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Так, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, де предметом спору було стягнення коштів, Верховний Суд зазначив, що у розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем - 2 повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів за загальний період прострочки з 25.03.2019 р. по 03.08.2023 р. у розмірі 682 760 грн. 56 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку періоду прострочення Відповідача-2. Так, Суд звертає увагу, що Відповідачем здійснено прострочення виконання його зобов'язання з повернення Позивачу помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів за рішеннями судів №320/1769/19, №320/2863/19, №320/1573/19. При цьому, Суд зазначає, що Відповідачем-1 у поданому контррозрахунку заявлених до стягнення сум невірно визначено дату повернення на користь Позивача цих сум - 06.11.2020 року, оскільки Позивачем отримані вказані грошові кошти саме 09.11.2020, що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 09.11.2020 року. Крім того, день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013). Отже, таке правило не поширюється на нарахування 3% річних.

Таким чином, з Відповідача - 2 на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 31.10.2023 р. по 09.11.2023 р. у розмірі 713 грн. 15 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, зазначено, що на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку ст. 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що при з'ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов'язується строк виконання грошового зобов'язання; дослідити обставини виконання зобов'язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з'ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов'язання перед кредитором.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 25.03.2019 р. по 03.08.2023 р. у розмірі 682 760 грн. 56 коп. вважає, що ця частина позовних вимог не підлягає задоволенню. Так, Суд зазначає, що Позивачем невірно визначено початок періоду прострочення Відповідача - 2. Суд звертає увагу, що Відповідачем-2 здійснено прострочення виконання його зобов'язання з повернення Позивачу помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів за рішеннями судів №320/1769/19, №320/2863/19, №320/1573/19. При цьому, Суд зазначає, що Відповідачем-1 у поданому контррозрахунку заявлених до стягнення сум невірно визначено дату повернення на користь Позивача цих сум - 06.11.2020 року, оскільки Позивачем отримані вказані грошові кошти 09.11.2020, що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 09.11.2020 року. З огляду на викладене, загальний період прострочення Відповідача - 1 складає з 31.10.2023 р. по 09.11.2023 р., що становить менше півмісяця, за який відсутня інфляція.

При цьому, Суд не приймає до уваги посилання Позивача на норми статті 224 Господарського кодексу України, пункту 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню норми статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» підлягаю стягненню 3% річних у розмірі 713 грн. 15 коп.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Державної митної служби України в особі Київської митниці, Київської та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення 3% річних у розмірі 682 760 грн. 56 коп. та інфляційних у розмірі 3 449 061 грн. 18 коп. підлягають частковому задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, Суд зазначає.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у зв'язку з тим, що Суд частково задовольняє позовні вимоги Повивача, сплачений Відповідачем - 2 судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 198 329 грн. 60 коп. підлягає розподілу між Сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської митниці (03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А, ідентифікаційний код юридичної особи 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (07442, Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Велика Димерка, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 35843786) 3% річних у розмірі 713 (сімсот тринадцять) грн. 15 коп. та судовий збір у розмірі 10 (десять) грн. 70 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (07442, Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Велика Димерка, ВУЛИЦЯ ПРОМИСЛОВА, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 35843786) на користь Київської митниці (03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А, ідентифікаційний код юридичної особи 43997555) судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 198 295 (сто дев'яносто вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 37 коп.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 січня 2025 року

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

124483598

Наступний документ

124483600

Інформація про рішення:

№ рішення:	124483599
№ справи:	910/17506/23
Дата рішення:	15.01.2025
Дата публікації:	20.01.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до суду касаційної інстанції (03.10.2024)
Дата надходження:	14.11.2023
Предмет позову:	про стягнення 4131821,74 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (16)

07.12.2023 16:30	Господарський суд міста Києва
18.01.2024 14:45	Господарський суд міста Києва
05.03.2024 15:30	Господарський суд міста Києва
26.03.2024 15:15	Господарський суд міста Києва
18.04.2024 13:45	Господарський суд міста Києва
01.05.2024 11:00	Господарський суд міста Києва
08.05.2024 12:15	Господарський суд міста Києва
25.06.2024 12:40	Північний апеляційний господарський суд
06.08.2024 10:40	Північний апеляційний господарський суд
10.10.2024 11:40	Касаційний господарський суд
17.10.2024 13:30	Касаційний господарський суд
20.11.2024 11:30	Господарський суд міста Києва
11.12.2024 11:10	Господарський суд міста Києва
25.12.2024 11:10	Господарський суд міста Києва
05.03.2025 12:10	Господарський суд міста Києва
16.04.2025 13:00	Господарський суд міста Києва