ЄУН 193/1849/24
Провадження 2/193/65/25
іменем України
(заочне)
15 січня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О.В.,
за участю секретаря судового засідання Оселедець О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14.10.2024 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов вищевказаний цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 згідно вимог якого позивач просила ухвалити судове рішення, яким розірвати шлюб укладений між ними 26.01.1991 та зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №10.
В обґрунтування позову зазначено, що сторони мають дітей, які досягли повноліття. Шлюбні відносини між ними на даний час фактично припинені, шлюб існує лише формально, оскільки сторони не ведуть спільного побуту та спільно не проживають зпочатку жовтня 2023 року, у зв'язку з чим, позивач просила розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою судді від 17.10.2024, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, до суду направлено клопотання про розгляд справи без її участі, просить позову задовольнити, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, натомість до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, вважає за можливе розірвати шлюб з позивачем.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280,281 ЦПК України.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 26.01.1991 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №10, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (повторно) серії НОМЕР_1 від 08.10.2024 (а.с.9).
Від шлюбу сторони мають повнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 3ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають на розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
При цьому суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 8 ст. 294 ЦПК України у рішенні про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 бажає залишити своє шлюбне прізвище, яке вона змінила під час реєстрації шлюбу з відповідачем, то суд дійшов висновку про необхідність залишити позивачу її шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачем не заявлено вимогу щодо стягнення судового збору з відповідача, суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Керуючись ст. 4, 9, 10, 12, 13, 19, 28, 76, 81, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 274-277, 279, 280- 281, 289, 352, 354 - 355 ЦПК України, ст.3, 24, 110-112 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 26 січня 1991 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 10, - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 15 січня 2025 року.
Суддя О. В. Томинець