Справа № 206/6582/24
Провадження № 3/206/89/25
15 січня 2025 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно не працевлаштованої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії ВАД № 647383 від 26.11.2024 року вбачається, що з 02.09.2024 по 15.11.2024 гр. ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків згідно чинного законодавства по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого малолітній не відвідував навчальний заклад Дніпровський ліцей № 70 ДМР без поважних причин. Станом на 15.11.2024 пропущено 50 днів. ОСОБА_1 порушує вимоги ст. 150 СКУ, повторно протягом року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судові засідання 15.01.2025 ОСОБА_1 не з'явилась, будучи обізнаною про дату та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, про що у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення міститься його власноручний підпис. Подала до канцелярії суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, вину визнала, просила призначити покарання у вигляді мінімального штрафу.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у зв'язку із чим суд вирішив розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП підтверджується наступними письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 647383 від 26.11.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копією постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП та іншими матеріалами в їх сукупності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП перебачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, поясненнями та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, а також матеріального стану особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді накладення штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 184, 221, 245, 276-280, 283-287 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя А.О. Сухоруков