Справа № 214/9277/24
1-кп/214/47/25
15 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041740001320 від 15.10.2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Омськ, Росія, громадянина України, з середньою освітою, інваліда ІІІ групи, одруженого, працюючого в ТОВ «ВС ІНПЕКС» на посаді менеджера зі збуту, неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , раніше не судимий.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.10.2024 року в період часу з 16.19 годин по 16.30 годин, перебуваючи в приміщенні аптеки «Копійка» по проспекту Гагаріна 17, що в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, буду впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, будучи обізнаним про те, що в Україні діє воєнний стан, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме мобільний телефон марки «Redmi 12C», кольору Mint Green, 4GB RAM, 128 Gb ROM, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , SN: НОМЕР_4 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3660 від 21.10.2024 року, становить 3850 гривень.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 3850 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
25 жовтня 2024 року між прокурором ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті, та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання, а також звільнити від його відбування з іспитовим строком, щиро розкаюється у вчиненому, потерпілій повернув телефон та відшкодував інші витрати. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого йому обвинувачення за ч. 4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання, а також звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, в якій вказала, що не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором, за його письмової згоди, та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав. цивільний позов не заявляла, завдана їй шкода відшкодована.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до угоди про визнання винуватості від 25 жовтня 2024 року, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України.
Крім того, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч. 2 ст. 473, ст. 476 КПК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст. 472 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, віднесене до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілої ОСОБА_6 , якою надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, враховуючи, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 4 ст.185 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 25 жовтня 2024 року суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, визначається щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.
Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (т.2 а.с.76), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с.55,57), одружений, скарг зі сторони мешканців за місцем проживання ОСОБА_4 не надходило (т. 2 а.с.58), за місцем роботи характеризується позитивно (т. 2 а.с.61).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останнього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
Потерпілою цивільного позову не заявлено, завдана їй шкода відшкодована.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового провадження не обирався.
Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, укладену 25 жовтня 2024 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_6 на укладання угоди про визнання винуватості від 25 жовтня 2024 року, та обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041740001320 від 15.10.2024 затвердити.
Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ч. 4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази:
- DVD-R диск з копією відеозапису з камери внутрішнього відеоспостереження з приміщення аптеки «Копійка» за адресою: АДРЕСА_2 , за 14.10.2024, зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Redmi 12C», кольору Mint Green, 4GB RAM, 128 Gb ROM, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , SN: НОМЕР_4 , який повернутий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_6 залишити власнику ОСОБА_6 ;
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, з врахуванням обмежень за ст.424 ч.3 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Судом роз'яснено право на ознайомлення з Журналом судового засідання та подачі зауважень на нього, право звернення з клопотанням про помилування.
Копія вироку вручається обвинуваченому та прокуророві, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1