Справа № 523/18197/24
Провадження №2/523/1140/25
"14" січня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.
за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
31.10.2024р позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Ільїчова С.Д. звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, якою просить стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач обґрунтувала позовну заяву тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 .. Під час шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З травня 2024, внаслідок відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки, шлюбні відносини з відповідачем були припинені і на даний час вони проживають окремо, позов про розірвання шлюбу не подавався. Син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати із нею за адресою: АДРЕСА_1 та наразі знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання сина, хоча має таку можливість, оскільки працевлаштований до ПАТ «Укрпошта» та має стабільний дохід. В свою чергу дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для його фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який вона самостійно не зможе забезпечити, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заявою представник позивача - адвокат Ільїчов С.Д. просив розглядати справу за їх відсутності, задовольнивши позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, подав до суду заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення з нього аліментів у розмірі частини з усіх видів заробітку. Заперечував проти стягнення з нього витрат на правову допомогу.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовна заява про стягнення аліментів підлягає задоволенню,з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , зареєстрованому 10.02.2016 у відділі реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №104.
Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження, Серії НОМЕР_1 , виданого Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 132.
Відповідно до частини першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
За положеннями ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до положень ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження" загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Пред'явлення до суду позову про стягнення аліментів вказує на те, що сторони як батьки дитини не досягли домовленості щодо способу виконання ними обов'язку утримувати дитину.
Позов до суду подано матір'ю, з якою проживає дитина, відтак право вибору способу стягнення аліментів належить саме ОСОБА_1 , вимоги якою заявлено про присудження аліментів у частці від доходу батька.
Таким чином, за рішенням суду кошти на утримання дитини ОСОБА_3 підлягають присудженню у частці від доходу батька.
Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, визначено статтею 182 СК України, частиною 1 даної норми матеріального права передбачено необхідність врахування, зокрема, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків тощо.
Відповідач ОСОБА_2 заявою поданою до суду визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів, у розмірі частини з усіх видів заробітку, не надав суду доказів наявності на його утриманні інших дітей, непрацездатних батьків тощо, доказів розміру отримуваних доходів. Суд враховує, що відповідач може працювати та виконувати обов'язок по утриманню дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес та розвиток дитини. Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до повноліття дитини є виправданими.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).
При ухваленні рішення про стягнення аліментів на дитину суд керується, насамперед, інтересами дитини, яка має право на достойний рівень матеріального забезпечення.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому аліменти слід присудити з 31.10.2024 року, тобто з дня пред'явлення позивачем вказаного позову.
Згідно з статтею 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтями 12,81,141,263-265,268,279,280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частці від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.10.2024р. до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 16.10.2025р.
Суддя: К.О. Далеко