Єдиний унікальний №336/6807/24 Головуючий в 1 інст.Дацюк О.І.
Провадження №33/807/173/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
10 січня 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01 серпня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 16 червня 2024 року приблизно о 22.21 годині ОСОБА_1 , перебуваючи на блокпосту З-05 по вул.Гагаріна у с.Преображенка Пологівського району Запорізької області, керував автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння та на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що матеріали справи не підтверджують наявності у нього ознак сп'яніння, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду.
Зауважує на тому, що протокол складався за відсутності свідків події. Дані про свідків в матеріалах справи також відсутні.
Також, вказує на те, що матеріали справи не містять доказів того, що він відмовився від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто від огляду на місці зупинки та в медичному закладі.
Наголошує на тому, що суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки тому факту, що фабула правопорушення, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає фабулі припису, який міститься у частині 1 ст.130 КУпАП.
Звертає увагу на те, що інспектор, який складав протокол стосовно нього, в розділі протоколу "суть адміністративного порушення" вказав, що він нібито керував транспортним засобом "з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей)". Тоді, як частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за "керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції".
Апелянт вважає, що його фактично було притягнуто до адміністративної відповідальності за неіснуючий, не передбачений в КУпАП склад адміністративного правопорушення.
В судове засідання, призначене на 10 січня 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
На адресу Запорізького апеляційного суду 09 січня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справи без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №180665 від 16 червня 2024 року, з якого убачається, що 16 червня 2024 року приблизно о 22.21 годині ОСОБА_1 , перебуваючи на блокпосту З-05 по вул.Гагаріна у с.Преображенка Пологівського району Запорізької області, керував автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння та на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння очей. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів не проводився у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 ;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 червня 2024 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті помічника чергового ч/ч ВП №2 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Нечипоренка А., згідно з яким, останній доповідає, що 16 червня 2024 року о 22:34 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16 червня 2024 року о 22:33 за адресою: Оріхівський район с.Преображенка, вулиця - невідома, було зупинено гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 теж не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, на адресу суду ОСОБА_1 надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не підтверджують наявності у нього ознак сп'яніння, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду, то на думку суду апеляційної інстанції вказані доводи не є переконливими та спростовуються вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а саме виявлені такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. У зв'язку із цим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, на що ОСОБА_1 спочатку не надав жодної конкретної відповіді, пропонуючи, працівникам поліції домовитись щодо не складання стосовно нього протоколу, оскільки, як він зазначав, «йому завтра потрібно буде везти людей на навчання». На повторну пропозицію працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відповів відмовою.
Разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 своєї вини не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стосовно доводів апелянта щодо відсутності свідків під час складання протоколу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, те, що в цьому випадку були відсутні свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи апелянта про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №180665 від 16 червня 2024 року та долучених до протоколу доказів є цілком зрозумілим, що він складений саме у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , 16 червня 2024 року приблизно о 22.21 годині, перебуваючи на блокпосту З-05 по вул.Гагаріна у с.Преображенка Пологівського району Запорізької області, керував автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння та на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що відповідає кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, яка також відображена в протоколі, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що, як зазначалось вище, є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №180665 від 16 червня 2024 року, складеного щодо ОСОБА_1 відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апелянта про протилежне є необґрунтованими.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.
Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 336/6807/24