01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16.
тел. 230-31-77
І м е н е м України
"28" листопада 2007 р. Справа № А11/328-07
За позовом Київського обласного відділення Фонду соціального страхування
захисту інвалідів, м. Київ
до Старопетрівського сільського підприємства житлового і
комунального господарства «Нептун», с. Старі Петрівці
про стягнення 9 690 грн.
Головуючий суддя -Мальована Л.Я.
позивач - Хаміда С.М. -дов. №
Представники: 03-253/485 від 21.09.2007 р.
відповідач -Самойленко А.В. -дов.
від 30.10.2007 р.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 9 690 грн., які складають: 9300 грн. адміністративно-господарських санкцій на підставі акту по контролю за використанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням штрафних санкцій до Державного бюджету від 11.11.2007 р. та 390 грн. пені за порушення термінів сплати санкцій.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»адміністративно-господарські санкції сплачуються з суми чистого прибутку. Як свідчить довідка Державної податкової інспекції у Вишгородському районі № 18183/10/15-011/991 від 16.11.2007 р., відповідачем в 2006 році було сплачено 0 грн. податку на прибуток, а кількість працівників на підприємстві складає 12 осіб, а не 18, як було зазначено в акті позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
За даними позивача, в 2006 році (Форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у відповідача склала 18 чоловік, тобто для відповідача встановлено норматив - 1 робоче місце для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, як це передбачено ст. 20 Закону.
За порушення термінів сплати штрафних санкцій ч. 2 ст. 20 Закону передбачено нарахування пені.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 1767 від 28.12.2001 року «Про затвердження Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів» передбачено, що суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком N 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком N 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку, як це зазначено п. 11 Постанови КМУ № 1767.
Оскільки відповідачем норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не було виконано і відповідні штрафні санкції не були сплачені, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів», якою затверджене Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, схеми працевлаштування інвалідів, на кожного учасника таких відносин покладено певні обов'язки та визначено його функції в такому процесі. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів, визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів, створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. А пунктом 2 Положення передбачено, що робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.
Як вбачається із п. 3 ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки відповідачем подана довідка з Державної податкової інспекції, яка свідчить про відсутність у відповідача в 2006 році прибутку, та акт від 14.11.2007 р., який підтверджує, що на підприємстві середня чисельність працівників складає 12 осіб, суд вважає, що позивачем неправомірно були нараховані санкції, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В позові відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк постанова суду набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови суду - без змін.
Суддя Мальована Л. Я.